Наказ 408 моз україни вірусний гепатит

Міністерство охорони здоров’я СРСР

Наказ

Від 12.07.89

Про заходи щодо зниження захворюваності на вірусні гепатити в країні

З метою покращення діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів, Затверджую:

1. Методичні вказівки «Епідеміологія і профілактика вірусного гепатиту А та вірусного гепатиту ні А, ні В з фекально-оральним механізмом передачі збудника», додаток 1.

2. Методичні вказівки «Епідеміологія і профілактика вірусних гепатитів В, дельта і ні А, ні В з парентеральним механізмом передачі збудника», додаток 2.

3. Методичні вказівки «Засоби і методи дезінфекції та стерилізації», додаток 3.

4. Методичні вказівки «Клініка, діагностика, лікування та наслідки вірусних гепатитів у дорослих і дітей», додаток 4.

Міністр Є.І. Чазов

Додаток 1

До наказу МОЗ СРСР

Від 12.07.89 № 408

Методичні вказівки

Епідеміологія та профілактика

Вірусного гепатиту А та вірусного гепатиту ні А, ні В

З фекально-оральним механізмом передачі збудника

Епідеміологія

Гепатит А. Джерелом інфекції є хворі з будь-якими формами гострого інфекційного процесу (жовтяничноюю, безжовтяничною, субклінічною, інапарантною). Механізм передачі збудника — фекально-оральний. Реалізація його відбувається через фактори, властиві кишковим інфекціям: воду, харчові продукти, «брудні» руки і предмети побуту. У дитячих та інших організованих колективах найбільше значення має контактно-побутовий шлях передачі збудника. Водний шлях передачі збудника має місце при використанні недоброякісної питної води, купанні у забруднених водоймах, при інтенсивній контамінації вірусом ГА вододжерел поблизу водозабірників, відсутності або періодичному порушенні регламентованої ГСТом водопідготовки та знезараження води, що подається населенню, при використанні технічних водопроводів, порушенні санітарно-технічного стану розвідної водопровідної мережі в поєднанні з дефіцитом води і підсмоктуванні каналізаційних стоків або грунтових вод, низькому санітарно-комунальному благоустрою території.

Гепатит ні А, ні В — самостійне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі збудника. Ця інфекція характеризується низкою епідеміологічних ознак, до яких відносяться:

1) різко виражена нерівномірність територіального розподілу захворюваності;

2) вибухоподібний характер спалахів з високим рівнем захворюваності в районах з незадовільним водопостачанням;

3) найбільш часте ураження дорослих осіб 15-30 років;

4) низька сімейна вогнищевість.

Основними профілактичними заходами при гепатитах А та ні А, ні В є санітарно-гігієнічні, спрямовані на розрив фекально-орального механізму передачі збудника, забезпечення населення доброякісною водою, безпечними в епідемічному відношенні продуктами харчування, створення умов, що гарантують дотримання санітарних правил і вимог, які пред’являються до заготівлі, транспортування, зберігання, технології приготування та реалізації продуктів харчування; забезпечення повсюдного і постійного виконання санітарно-технічних і гігієнічних норм і правил санітарно-протиепідемічного режиму в дитячих установах, навчальних закладах; дотримання правил особистої гігієни, гігієнічне виховання населення.

З урахуванням результатів аналізу і прогнозу захворюваності, конкретних санітарно-гігієнічних умов розробляються комплексні плани профілактичних заходів щодо зниження захворюваності на вірусні гепатити, які затверджуються Радами народних депутатів.

Виявлення хворих на вірусні гепатити здійснюється лікарями та середніми медичними працівниками всіх установ охорони здоров’я під час амбулаторного прийому, відвідування хворих на дому, при періодичних оглядах населення, нагляді за особами, що спілкувалися з хворими. Важливо при цьому враховувати клінічні особливості початкового періоду, наявність стертих і безжовтяничних форм, діагностика яких вимагає особливої уваги. При відсутності жовтяниці і недостатньої вираженості інших симптомів, доцільно провести дослідження крові для визначення активності АлАТ і при можливості анти-ВГА класу IgM.

Всі хворі на гостру форму гепатиту А підлягають реєстрації в СЕС.

У стаціонарах для госпіталізації необхідне роздільне розміщення хворих ГА і ГВ, в яких повинен дотримуватися протиепідемічний режим.

Начальник Головного епідеміологічного

Источник: sdamzavas.net

Санитарно-нормативная база профилактик вирусных гепатитов

НАШИ ЧИТАТЕЛИ РЕКОМЕНДУЮТ!

Для лечения печени наши читатели успешно используют Leviron Duo. Видя, такую популярность этого средства мы решили предложить его и вашему вниманию.

Важнейшим элементом борьбы с распространением вирусных гепатитов является профилактика.

Ее основы были заложены еще в СССР, когда гепатиты B и C (последний тогда еще назывался «ни A, ни B») получили активное распространение. В 1989 году вышел приказ Министерства здравоохранения № 408, посвященный мерам по снижению заболеваемости этими опасными болезнями. По мере изучения последних и разработке методов борьбы с ними, совершенствовались и систематизировались профилактические мероприятия, которые обретали форму санитарных норм и правил. Сокращенно эти нормативные документы называются СанПиНы, обязательность их исполнения установлена законодательством.

Базис профилактики

Несмотря на почтенный возраст приказа № 408 о мерах по снижению заболеваемости гепатитами и то, что он был выпущен еще в другом государстве, профилактика этих заболеваний в 2014 году базируется на его основных положениях. В частности, приказом было утверждены методические указания по профилактике каждого из известных на тот период времени гепатитов, а также общие мероприятия, исключающие заражение при лечении в стационарах, при амбулаторных обследованиях и процедурах, переливании крови и т.д. Немаловажным является то, что именно приказом № 408 была введена обязательность лечение лиц, заболевших гепатитом, в инфекционных стационарах.

СанПиНы

Вирусные гепатиты, хотя и объединены общим названием, но в зависимости от типа микроорганизма передаются разными способами, а поэтому для снижения заболеваемости требуют реализации различных комплексов мероприятий. Существующие по состоянию на 2014 год СанПиНы, посвященные гепатиту, можно поделить на три основные группы, реализация которых направлена на следующее:

• установление общих требований к эпидемиологическому надзору и профилактике;
• определение мероприятий по каждой из разновидностей заболевания;
• установление правил и мер для различных видов деятельности (медицина, бытовые услуги и.т.д.), препятствующих заражению при их осуществлении или пользовании услугами.

Общие требования

Общие для всех вирусных гепатитов санитарные требования установлены СП 3.1.958-00. В части профилактики заболевания этот СанПиН устанавливает ряд требований, в том числе:

• регистрацию больных острым и хроническим гепатитом в ЦГСЭН;
• госпитализацию при первичном появлении болезни и ее острых проявлениях;
• регулярную проверку определенных групп риска (медики, доноры, и т.д.) на заболевание;
• выявление болезни при приеме на работу и профилактических осмотрах.

В связи с различием способов передачи различных форм гепатита, в документе выделены отдельные профилактические мероприятия по каждой из его существующих форм.

Мероприятия по различным формам болезни

Кроме СанПиНа, общего для всех форм заболевания, разработан ряд нормативных правил по его отдельным формам с учетом специфики каждой из них. Так, например, для гепатита C особое внимание уделяется вопросам исключения его передачи при оказании медицинской помощи (использование препаратов крови, стоматология и т.д.), а также при оказании услуг, связанных с возможностью нанести травму клиенту (парикмахерские, тату салоны и т.п.). Самая большая группа риска – это наркоманы, использующие один шприц на несколько человек. Для гепатита B выделяются вопросы профилактики его передачи половым путем, так как риск заражения таким способом для этой формы заболевания оценивается как высокий.

Санитарные требования к различным видам деятельности

Заболеть гепатитом можно, посетив косметолога, стоматолога или отведав сырое мясо, разделанное больным мясником, имеющим порезы. Вариантов для заражения достаточно много, поэтому СанПиНы выделяют те виды профессиональной деятельности, где кровь носителя вируса может попасть в ранку пациента (клиента), требуя их регулярного обследования на гепатит. По состоянию на 2014 год какие-либо законодательные ограничения видов работ и профессий для таких лиц отсутствуют, но существуют подзаконные акты, позволяющие, например, временно отстранить больного врача, имеющего порезы, от проведения операций. Для видов деятельности с инструментами многоразового использования, введена обязанность их стерилизации и компании, не соблюдающие это правило могут быть закрыты.

Вакцинация

На 2014 год существуют эффективные вакцины против двух форм гепатита: A и B. Особенно рекомендуется делать прививки лицам, относящимся к группе риска. Применительно к гепатиту B это:

• члены семьи больного;
• медицинские работники и студенты соответствующих вузов;
• лица, употребляющие наркотики, и с большим числом сексуальных партнеров.

Кроме того, такая профилактика снизит риск заболеть вирусным гепатитом для больных:

• при переливаниях крови;
• при проведении гемодиализа;
• при операциях.

Вакцинация эффективно действует примерно 6-10 лет для гепатита A и более 8 лет для гепатита B.

Анализ документов

Нормативное законодательство по вирусным гепатитам менее стройное, чем по ВИЧ-инфекции, для которой разработан специальный закон. Кроме приказа № 408, посвященного мерам по снижению заболеваемости, и СанПиНов, по состоянию на 2014 год существует множество других приказов Министерства здравоохранения на эту тему, часть их которых устарела или противоречит друг другу. Наличие большого количества документов затрудняет возможность их исполнения, так как многие просто не знают об их существовании. Это касается как специалистов и лиц, входящих в группу риска, так и больных, желающих узнать свои права по государственной помощи в лечении гепатита.

Source: lechenie-pechen.ru