Наказ 408 про заходи щодо зниження захворюваності вірусним гепатитом
Найважливішим елементом боротьби з поширенням вірусних гепатитів є профілактика.
Її основи були закладені ще в СРСР, коли гепатити B і C (останній тоді ще називався «ні A, ні B») отримали активне поширення. У 1989 році вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я № 408, присвячений заходам щодо зниження захворюваності цими небезпечними хворобами. У міру вивчення останніх і розробці методів боротьби з ними, удосконалювалися і систематизувалися профілактичні заходи, які набували форму санітарних норм і правил. Скорочено ці нормативні документи називаються СанПиНы, обов’язковість їх виконання встановлена законодавством.
Базис профілактики
Незважаючи на поважний вік наказу № 408 про заходи щодо зниження захворюваності гепатитами і те, що він був випущений ще в іншій державі, профілактика цих захворювань у 2014 році базується на його основних положеннях. Зокрема, наказом було затверджено методичні вказівки по профілактиці кожного з відомих на той період часу гепатитів, а також загальні заходи, що виключають зараження при лікуванні в стаціонарах, при амбулаторних обстежень та процедурах, переливанні крові і т. д. Важливим є те, що саме наказом № 408 була введена обов’язковість лікування осіб, хворих гепатитом, в інфекційних стаціонарах.
СанПиНы
Вірусні гепатити, хоча й об’єднані спільною назвою, але в залежності від типу мікроорганізму передаються різними способами, а тому для зниження захворюваності вимагають реалізації різних комплексів заходів. Існуючі станом на 2014 рік СанПиНы, присвячені гепатиту, можна поділити на три основні групи, реалізація яких спрямована на наступне:
- встановлення загальних вимог до епідеміологічного нагляду та профілактики;
- визначення заходів по кожній з різновидів захворювання;
- встановлення правил і заходів для різних видів діяльності (медицина, побутові послуги і. т. д), що перешкоджають зараження при їх здійсненні або користуванні послугами.
Загальні вимоги
Загальні для всіх вірусних гепатитів санітарні вимоги встановлені СП 3.1.958-00. В частині профілактики захворювання цей Санпін встановлює ряд вимог, у тому числі:
- реєстрацію хворих гострим та хронічним гепатитом в ЦГСЭН;
- госпіталізацію при первинному появі хвороби і її гострих проявах;
- регулярну перевірку певних груп ризику (медики, донори тощо) на захворювання;
- виявлення хвороби при прийомі на роботу і профілактичних оглядах.
У зв’язку з розходженням способів передачі різних форм гепатиту, у документі виділені окремі профілактичні заходи по кожній з його існуючих форм.
Заходи по різним формам хвороби
Крім Санпіну, загального для всіх форм захворювання, розроблено ряд нормативних правил за його окремими формами з урахуванням специфіки кожної з них. Так, наприклад, для гепатиту C особлива увага приділяється питанням виключення його передачі при наданні медичної допомоги (використання препаратів крові, стоматологія тощо), а також при наданні послуг, пов’язаних з можливістю нанести травму клієнту (перукарні, тату салони тощо). Найбільша група ризику – це наркомани, які використовують один шприц на кілька людей. Для гепатиту B виділяються питання профілактики його передачі статевим шляхом, так як ризик зараження таким способом для цієї форми захворювання оцінюється як високий.
Санітарні вимоги до різних видів діяльності
Захворіти гепатитом можна, відвідавши косметолога, стоматолога або покуштувавши сире м’ясо, розділене хворим м’ясником, мають порізи. Варіантів для зараження достатньо багато, тому СанПиНы виділяють ті види професійної діяльності, де кров носія вірусу може потрапити в ранку пацієнта (клієнта), вимагаючи їх регулярного обстеження на гепатит. Станом на 2014 рік якісь законодавчі обмеження видів робіт і професій для таких осіб відсутні, але існують підзаконні акти, що дозволяють, наприклад, тимчасово відсторонити хворого лікаря, який має порізи, від проведення операцій. Для видів діяльності з інструментами багаторазового використання, введена обов’язок їх стерилізації та компанії, які не дотримуються це правило можуть бути закриті.
Вакцинація
На 2014 рік існують ефективні вакцини проти двох форм гепатиту: A і B. Особливо рекомендується робити щеплення осіб, які належать до групи ризику. Стосовно до гепатиту B:
- члени сім’ї хворого;
- медичні працівники та студенти відповідних вузів;
- особи, що вживають наркотики, і з великим числом сексуальних партнерів.
Крім того, така профілактика знизить ризик захворіти на вірусний гепатит для хворих:
- при переливаннях крові;
- при проведенні гемодіалізу;
- при операціях.
Вакцинація ефективно діє приблизно 6-10 років для гепатиту A і більше 8 років для гепатиту B.
Аналіз документів
Нормативне законодавство щодо вірусних гепатитів менш струнке, ніж за ВІЛ-інфекції, для якої розроблено спеціальний закон. Крім наказу № 408, присвяченого заходів по зниженню захворюваності, і СанПиНов, станом на 2014 рік існує безліч інших наказів Міністерства охорони здоров’я на цю тему, частина яких застаріла або суперечить один одному. Наявність великої кількості документів ускладнює можливість їх виконання, так як багато хто просто не знають про їх існування. Це стосується як спеціалістів та осіб, входять у групу ризику, так і хворих, охочих дізнатися про свої права щодо державної допомоги в лікуванні гепатиту.
Источник
Епідеміологічний нагляд за гепатитом А забезпечує цілеспрямованість, зміст, обсяг і час проведення заходів з профілактики ГА. Нагляд включає в себе 3 частини: інформаційну, діагностичну II управлінську.
Збір всієї первинної інформації, її оцінку, обробку, аналіз (епідеміологічну діагностику) здійснюють епідеміологи та інші фахівці ЦГСЕН в оперативному порядку або в процесі проведення ретроспективних епідеміологічного аналізу. Результати оперативного аналізу є основою для прийняття екстрених управлінських рішень. Висновки ретроспективного аналізу використовуються для визначення прогнозу захворюваності та розробки перспективних цільових програм по зниженню захворюваності.
При проведенні оперативного аналізу повинна прийматися до уваги наступна інформація: щоденні відомості по надійшли «екстрених повідомлення» про всіх хворих на вірусні гепатити , та особливо про хворих співробітниках епідемічно значущих об’єктів, про кожного значимому для ГА відхиленні від норми результатів дослідження води, харчових продуктів, аварійних ситуаціях, ремонтних роботах, випадках порушення технології та санітарно-протиепідемічного режиму на об’єктах нагляду, введення в дію нових таких об’єктів: надходження відомостей про якість проведених профілактичних заходів та результатів проведених з певною періодичністю санітарно-бактеріологічних. санітарно-вірусологічних досліджень (визначення коліфагів, ентеровірусів, антигену вірусу ГА та ін.)
Інтенсивність і динаміку захворюваності слід оцінювати з періодичністю не більше 3-7 днів. зіставляючи з «контрольними» рівнями, характерними для своєї території у відповідний період і в умовах благополучної по ГА ситуації. Оперативно оцінюється рівень і динаміка захворюваності окремих вікових і соціальних груп населення, а також вогнищеве в дитячих і при необхідності в інших установах.
Ретроспективний епідеміологічний аналіз ГА здійснюється на основі інформації, що надходить протягом кожного року, відомостей стійкого характеру, що відображають санітарно-гігієнічні. демографічні особливості території, її окремих частин і конкретних епідеміологічно значущих об’єктів. Цей аналіз спрямований на виявлення основних закономірностей прояву ГА на конкретних територіях і на підставі багаторічних даних, що характеризують ці особливості, розробку комплексних програм, спрямованих на зниження захворюваності ГА.
У процесі аналізу оцінюється якість специфічної діагностики ГА. інтенсивність епідемічного процесу в цілому на території, що обслуговується і особливо на окремих її ділянках з визначенням територій ризику. Багаторічну динаміку захворюваності оцінюють протягом 15-20 років і визначають її тенденції.
Оцінюється помісячна динаміка захворюваності, в основу якої беруться дати захворювання.
Оцінюється захворюваність окремих вікових, соціальних, професійних груп населення та окремих колективів, виявляються групи і колективи ризику.
Аналізується якість і ефективність профілактичних (якість питної води, санітарно-протиепідемічний режим на об’єктах нагляду, специфічна профілактика та ін) і протиепідемічних заходів (повнота і своєчасність виявлення хворих, якість специфічної діагностики, частка зареєстрованих безжовтяничних форм ГА, повнота госпіталізації, очаговость ГА в сім’ях і колективах та ін .).
Заходи профілактики щодо джерел ВГА (активне і раннє виявлення) мають допоміжне значення. Вони найбільш важливі в колективах дітей, серед працівників організацій громадського харчування, торгівлі харчовими продуктами та інших організацій.
Особи, підозрювані як джерело інфекції, піддаються поглибленому клініко-лабораторному обстеженню (з визначенням активності аланін-аміногрансферази і обстеженню на наявність маркерів
ГА, передусім виявлення анти-ВГА IgМ в крові).
У комплекс заходів з профілактики ГА входить як пасивна (введення імуноглобуліну людського нормального), так і активна імунізація-вакцинація.
Для активної імунізації проти ГА застосовуються інактивовані вакцини вітчизняного та зарубіжного виробництва, які вводять двічі з інтервалом в 6-12 місяців. Вакцинація показана насамперед дітям, які проживають на територіях з високим рівнем захворюваності на цю інфекцію. (вікові групи визначаються даними епіданалізу), медичним працівникам, вихователям і персоналу дитячих дошкільних установ, працівникам сфери обслуговування населення і, насамперед, 5 Гепатиту Ні www.
gepatitu.net
зайнятим в організаціях громадського харчування, водопровідних і каналізаційних спорудах. Щеплення також показані особам, які виїжджають в гіперендемічние по гепатиту А регіони і країни (туристи, особи, які працюють за контрактом, військовослужбовці). а також контактним особам у вогнищах за епідпоказаннями.
Масову вакцинацію проти гепатиту А не проводять .
За відсутності умов залишення хворих ГА на дому їх госпіталізують в інфекційні відділення. Проводиться заключна дезінфекція, яку організовує лікар-епідеміолог ЦГСЕН.
Епідеміологічне обстеження у вогнищах ГА проводиться лікарем-епідеміологом ЦГСЕН або, за його розсудом, помічником епідеміолога.
Епідеміолог уточнює кордону вогнища, розробляє і реалізує заходи з його ліквідації. В кордону вогнища включаються дитячі та трудові колективи, стаціонари, санаторії та ін , в яких хворий був наприкінці інкубації і в перші дні хвороби. Про це епідеміолог ЦГСЕН ставить до відома керівників зазначених установ.
Усіх осіб, що проживають у межах вогнища, піддають огляду в день реєстрації хворого і медичному спостереженню протягом 35 днів з дня роз’єднання з джерелом. Особи, підозрювані як джерело інфекції, піддаються клініко-лабораторному обстеженню, включаючи визначення маркерів ГА (анти-ВГА IgМ в крові, антиген вірусу ГА у фекаліях). Визначають активність амінотрансфераз у крові.
ПРО контактні дітях, які виховуються та навчаються в колективах, ставлять до відома медичний персонал цих установ. Дітей допускають у колективи з дозволу педіатра і епідеміолога за умови їх повного здоров’я, при вказівках на перенесений раніше ГА, введення імуноглобуліну або вакцинації проти ГА. За ними встановлюють регулярне спостереження протягом 35 днів. При наявності показань в найкоротшим термін (до 10 дня від початку контакту з хворим) дітям, які перебували в контакті, проводять екстрену імуноглобулінопрофілактики, яку призначає лікар поліклініки (амбулаторії) за погодженням з епідеміологом. Імуноглобулін не призначають за наявності ГА в анамнезі, при виявленні захисного рівня антитіл в сироватці контактного, за наявності медичних протипоказань і в тих випадках, коли не минуло 6 місяців після попереднього введення такого ж препарату. Дози титрованих
серій імуноглобуліну не відрізняються від тих, які призначають при передсезонної профілактики.
Про дорослих особах, які спілкувалися з хворим ГА за місцем проживання, зайнятих приготуванням їжі та реалізацією харчових продуктів (організації громадського харчування та т . п.), доглядом за хворими в ЛПУ, вихованням та обслуговуванням дітей, обслуговуванням дорослого населення (провідники, стюардеси і т. п.) повідомляється керівникам цих установ, у відповідні пункти охорони здоров’я (медико-санітарні частини) і центри Держсанепіднагляду.
Зазначені керівники забезпечують контроль за дотриманням контактними правил особистої та громадської гігієни, забезпечують медичне спостереження і усувають їх від роботи при появі перших ознак захворювання. Зміст спостереження за дорослими епідеміологічно значущих професій не відрізняється від такого щодо дітей.
За дітьми, які не відвідують дитячі заклади, і дорослими, що не відносяться до зазначених вище професійними групами, спостереження та клінічне обстеження протягом 35 днів здійснює медичний персонал поліклініки (амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти). Огляд цих осіб проводять не рідше 1 разу на тиждень, за показаннями здійснюють лабораторні дослідження і імуноглобулінопрофілактики.
Кожен медичний працівник, який здійснює нагляд за контактними, систематично проводить роботу з гігієнічного виховання. Всі заходи, спрямовані на ліквідацію вогнища, відображаються в карті епідеміологічного обстеження і в амбулаторній карті хворого ГА, в яку вклеюється особливий лист спостереження за контактними. У цих же документах фіксується закінчення заходів у вогнищі і результати спостереження за контактними.
Зміст, обсяг і тривалість проведення заходів з ліквідації вогнищ ГА в установах і колективах (дитячі колективи, навчальні заклади, санаторії, стаціонари та ін) визначає лікар-епідеміолог на підставі результатів епідеміологічного обстеження, з урахуванням даних обстеження вогнищ за місцем проживання. Вони узгоджуються з керівником і медичним персоналом установи . В установі з’ясовують кількість хворих жовтяничними стертими формами ГА і підозрілих з цієї інфекції, визначають зв’язок між ними, аналізують розподіл їх за групами, класами (відділенням і т. п.): встановлюють вірогідне джерело і шляхи передачі вірусу, обов’язково аналізують санітарно-технічне стан, санітарно-протиепідемічний режим установи і ймовірність подальшого поширення інфекції. З урахуванням висновків епідеміологічного обстеження визначають межі осередку та розробляють план заходів щодо його ліквідації.
Хворих з будь-якою встановленою клінічною формою ГА реєструють в ЦГСЕН і з установ
закритого типу госпіталізують в інфекційні відділення. Хворих з неясними сімптомамі6 Гепатиту Ні www.gepatitu.net госпіталізують в боксированное відділення, при сприятливих санітарно-комунальних умовах, легкому перебігу захворювання та забезпечення індивідуального догляду їх ізолюють на 2-3 дні в ізоляторі установи для медичного спостереження, лабораторного обстеження та метою уточнення діагнозу. В осередку проводять заключну дезінфекцію та визначають заходи поточної дезінфекції. Особи, підозрювані як джерело інфекції для зареєстрованих хворих ГА, піддаються поглибленому клініко-лабораторному обстеженню, включаючи визначення маркерів ГА. Уражені групи (класи, хворі відділень або палат) максимально ізолюють від інших груп, підрозділів установи. Вони не беруть участі у заходах, що проводяться з іншими членами колективу. В карантинної групі, класі, палаті і т. п. скасовують систему самообслуговування, проводять бесіди але гігієнічного виховання і заходам профілактики ГА.
У період спостереження (і протягом 35 днів з моменту ізоляції останнього хворого ГА) не допускається переклад контактних дітей, персоналу дитячих та інших установ в інші групи, класи , палати і в інші установи за винятком особливих випадків з дозволу епідеміолога. Вступ до карантинні колективи (групи дошкільних установ, палати і т. п.) нових осіб допускається за погодженням з епідеміологом у випадках, якщо вступник раніше переніс ГА або попередньо отримав високотітрованний імуноглобулін , або вакцинована проти ГА. Діти і дорослі особи епідеміологічно значущих професій, що були в контакті з хворим ГА, в стаціонарі (санаторії тощо), раніше перехворіли ГА, допускаються в колективи та установи.
В разі госпіталізації контактної особи з інших причин в соматичне, хірургічне та ін відділення медичний персонал або керівник карантинного колективу зобов’язані повідомити адміністрації цього лікувального закладу про перебування госпіталізованого в епідемічному осередку
гепатиту А.
За особами, що були в контакті з хворими ГА, встановлюють медичне спостереження. Дітей та персонал дошкільних установ, школярів початкових класів, хворих стаціонарів, санаторіїв і т. д. оглядають щодня (опитування, огляд шкіри, склер та слизових, термометрія , в дошкільних установах додатково оцінюється колір сечі і фекалій) і 1 раз на тиждень проводять поглиблений огляд з обов’язковим визначенням розмірів печінки та селезінки. Контактних інших категорій (студенти, робітники та ін) оглядають щотижня.
За рішенням епідеміолога, залежно від характеристики вогнища, призначаються одноразові або повторні (з інтервалом 15-20 днів) лабораторні обстеження контактних. Вони можуть стосуватися всіх осіб у межах вогнища або проводитися вибірково, включати біохімічні дослідження крові (визначення активності аланін-амінотрансферази) і визначення маркерів ГА (анти-ВГА класу IgМ в крові, антиген вірусу у фекаліях). Лабораторне обстеження осіб, які спілкувалися з хворими ГА (визначення в крові аланін-амінотрансферази і специфічних маркерів ГА), при наявності показань проводять у дитячих дошкільних та інших закладах по призначенням педіатра і епідеміолога.
Екстрену імуноглобулінопрофілактики (ИГП) проводять препаратом з високим титром антитіл за рішенням епідеміолога і погодженням з лікарем закладу. Контингент, який підлягає ИГП, визначають з урахуванням конкретної епідемічної ситуації, часу, що пройшов від реєстрації випадку ГА і від передували введень цього препарату, перенесення в минулому ГА, стану здоров’я контактних дитячого закладу, стаціонару, санаторію та інших колективів. Вагітні, що знаходилися в контакті з хворим ГА, отримують титрований імуноглобулін, за винятком жінок, імунних до ГА. В Протягом усього періоду карантину контактним не проводять планові щеплення. Персонал карантинних установ навчають правилам протиепідемічного режиму, при цьому обов’язково мотивують кожне із заходів, інструктують про перші симптоми ГА та заходи при виявленні осіб з такими симптомами. Цю роботу проводять з батьками дітей з ураженого інфекцією колективу , з дітьми і дорослими особами, що опинилися в контакті з хворими ГА в стаціонарі, санаторії та ін
При появі одночасних групових захворювань ГА в різних групах, класах, відділеннях стаціонару і т. п. умовах проводиться комплекс заходів у зв’язку з можливістю харчового або водного шляху передачі збудника. За поданням епідеміолога головний лікар ЦГСЕН формує групу фахівців гігієнічного, клінічного та інших необхідних профілів, розподіляє між ними обов’язки з проведення епідеміологічного обстеження та реалізації заходів щодо ліквідації осередку.
Источник: medbib.in.ua
Источник