Наказ моз профілактика вірусного гепатиту

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

НАКАЗ

N 39 від 05.07.2002 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 19 липня 2002 р. за N 598/6886

Щодо затвердження Інструкції про заходи профілактики та ліквідації вірусного гепатиту каченят

Відповідно до статті 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ветеринарну медицину» ( 2775-14 ), Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 ( 641-2001-п ) «Питання Державного департаменту ветеринарної медицини», та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про заходи профілактики та ліквідації вірусного гепатиту каченят (додається).

2. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. У зв’язку з прийняттям цього наказу вважати такою, що не застосовується на території України, «Инструкцию о мероприятиях по борьбе с вирусным гепатитом утят», затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 18 грудня 1978 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Кучерявенка О.О. — заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини.

Голова Державного департаменту ветеринарної медицини П. Вербицький

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини 05.07.2002 N 39

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 р. за N 598/6886

Інструкція про заходи профілактики та ліквідації вірусного гепатиту каченят

1. Загальні відомості

1.1. Вірусний гепатит каченят — гостра, контагіозна хвороба, яка характеризується ураженням печінки та великою смертністю молодняку (в первинних вогнищах — до 95%).

Збудник хвороби — вірус РНК-геномний з родини Пікорнавірусів, роду Ентеровірусів, розміром 30 — 60 мкм.

До збудника хвороби сприйнятливі каченята перших чотирьох тижнів життя. Каченята можуть гинути протягом години після прояву симптомів захворювання. Клінічно хвороба проявляється в’ялістю, відмовою від корму, нервовими проявами, каченята падають на бік або на спину з проявом судом. Гусенята чутливі до вірусу гепатиту каченят і хворіють як при природному, так і при штучному інфікуванні. Дорослі качки клінічно не хворіють. Качки, що перехворіли, лишаються вірусоносіями і виділяють вірус понад два роки. Не сприйнятливі до вірусу гепатиту каченят інші види птахів та тварини (домашні, дикі і лабораторні).

Джерелом збудника інфекції є хворі й перехворілі на вірусний гепатит каченята та дорослі качки (включаючи диких), їх виділення та інкубаційні яйця.

Джерелом збудника вірусного гепатиту каченят можуть бути також незнезаражені птахопродукти й сировина, а також контаміновані вірусом корми, вода, інвентар, одяг і взуття обслуговуючого персоналу, транспортні засоби тощо, на яких збудник здатний зберігатися тривалий час (у приміщеннях, годівницях — до 10 тижнів, у фекаліях — 37 днів, у воді — до 74 днів, у ґрунті — від 105 до 157 днів).

Діагноз на вірусний гепатит установлюють на підставі епізоотологічних, клінічних та патолого-анатомічних даних (захворювання реєструється тільки серед молодняку, характерна динаміка загибелі з піком на 3-5-й день, при розтині загиблих каченят виявляють геморагічне запалення, некроз печінки і набряк, печінка збільшена, дряблої консистенції, глинистого кольору, численні крапчасті, яскраві крововиливи на поверхні) і підтверджують вірусологічними та серологічними дослідженнями.

Вірусний гепатит каченят з допомогою лабораторних досліджень треба диференціювати від інших інфекцій з гострим перебігом: сальмонельозу, аспергільозу, пастерельозу, грипу, чуми качок і отруєнь.

2. Заходи профілактики вірусного гепатиту каченят

2.1. З метою профілактики вірусного гепатиту каченят необхідно суворо дотримуватись виконання заходів, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину» ( 2498-12 ) та Ветеринарно-санітарними правилами для птахівничих господарств і вимогами до їх проектування (затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 року N 53 ( z0565-01 ), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756 ).

2.2. Основою специфічної профілактики вірусного гепатиту каченят є вакцинація вірусвакцинами (з атенуйованих штамів ЗМ або К-УНДІп) або іншими зареєстрованими в Україні біопрепаратами згідно з настановами застосування вакцин.

Одноденних каченят вакцинують внутрішньом’язово або аерозольно.

Вакцини ефективні як при внутрішньом’язовому методі введення качкам і каченятам, так і при аерозольному методі вакцинації каченят.

Для одержання імунних каченят качок-несучок вакцинують дворазово: перший раз — при формуванні батьківського стада (біля 90-денного віку), другий раз — не пізніш як за місяць до початку яйцекладки.

2.3. Контроль напруженості імунітету проводять через 20 діб після другої вакцинації згідно з методиками, затвердженими для роботи у вірусологічних відділах державних обласних лабораторій ветеринарної медицини, спеціалізованих лабораторіях з хвороб птиці та лабораторіях науково-дослідних установ.

Високий ступінь напруженості імунітету — при титрі антитіл 1:256 і вище, середній — від 1:64 до 1:128, низький — від 1:32 до 1:64. При титрах віруснейтралізуючих антитіл нижче 1:32 качок батьківських стад ревакцинують.

3. Заходи щодо ліквідації вірусного гепатиту каченят і оздоровлення господарств (ферм)

3.1. При встановленні діагнозу — вірусний гепатит каченят птахогосподарство (ферму) оголошують неблагополучним щодо цього захворювання і вводять обмеження, складають план оздоровчих заходів.

3.2. За умовами обмеження забороняється:

вивезення інкубаційних яєць, качок та каченят у благополучні господарства;

використання протягом року водоймищ, на яких утримувались хворі на вірусний гепатит качки;

ввезення з інших господарств каченят, що не щеплені проти вірусного гепатиту;

вхід на територію неблагополучного господарства та вихід з неї людей, які не пройшли повної санітарної обробки, зі зміною одягу та взуття (згідно правилами, зазначеними в пункті 2.1).

3.3. За умовами обмежень дозволяється:

вивозити клінічно здорових качок, що досягли м’ясних кондицій, на м’ясоптахопереробні підприємства;

інкубація яєць для вирощування каченят на м’ясо в неблагополучному господарстві (фермі);

вивезення каченят, які щеплені проти вірусного гепатиту, а також каченят, що одержані від вакцинованих качок, в господарства з аналогічною епізоотичною ситуацією щодо вірусного гепатиту в межах адміністративного району.

3.4. При первинному спалаху вірусного гепатиту каченят в господарстві (на фермі) проводять такі заходи:

усіх хворих та підозрілих у захворюванні каченят знищують;

каченят наступних виводів у добовому віці, ремонтний молодняк, качок батьківського стада вакцинують вакциною проти вірусного гепатиту каченят згідно з настановами застосування;

каченят, які виведені з інкубаційних яєць, одержаних від качок-несучок, вакцинованих проти вірусного гепатиту, немає потреби вакцинувати в добовому віці в разі високого рівня вірус-нейтралізуючих антитіл у жовтку яйця і в сироватці крові одноденних каченят.

3.5. Система повного оздоровлення птахогосподарств і ферм від вірусного гепатиту каченят включає в себе:

3.5.1. Вакцинацію всіх каченят в одноденному віці у всіх неблагополучних фермах або у всій зоні. У майбутньому вакцинуються качки-несучки з метою одержання імунних каченят.

3.5.2. Дезінфекцію приміщень, території і подальшу санацію проводять протягом часу, який необхідний, щоб епізоотичний штам вірусу загинув (не менше 100 діб). У цей період на фермі не має бути каченят.

3.5.3. Дотримання ветеринарно-санітарних правил для запобігання занесенню збудника вірусного гепатиту каченят.

3.5.4. Заміна польового штаму вірусу на вакцинний у приміщеннях і навколишньому середовищі (за допомогою вакцинації качок-несучок протягом двох-трьох сезонів яйцекладки — достатньо). Нові стада формуються з двомісячних каченят, що не вакцинуються проти вірусного гепатиту.

3.5.5. Серологічний і вірусологічний контроль: відсутність антитіл у сироватці крові і вірусу гепатиту в печінці у каченят знову сформованих стад указує на повну санацію ферм.

3.5.6. Обмеження з господарства (відділення, ферми) знімаються через 100 днів після забою всієї птиці й проведення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, заключної дезінфекції й одержання негативних лабораторних результатів.

4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил

Керівники, працівники господарств, ферм, орендарі та приватні особи, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Голова Держдепартаменту ветмедицини П.І. Вербицький

Источник

Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для лікування хворих на вірусний гепатит С, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 липня 2017 року № 860

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, з метою раціонального та цільового використання лікарського засобу «ХАРВОНІ» для лікування хворих на вірусний гепатит С, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2016 рік за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», на виконання заходів Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року у частині «Централізована закупівля медикаментів для хворих на вірусні гепатити В і С» на підставі листів Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації від 04 червня 2018 року № 01-12-02/346/01/20 та Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Луганської обласної державної адміністрації від 07 травня 2018 року № 3/02в-2002

НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Розподіл лікарських засобів для лікування хворих на вірусний гепатит С, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2016 рік за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на виконання заходів Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року у частині «Централізована закупівля медикаментів для хворих на вірусні гепатити В і С», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 липня 2017 року № 860 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09 лютого 2018 року № 228), виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Керівнику Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Луганської обласної державної адміністрації:

1) здійснити передачу з дотриманням відповідного температурного режиму лікарського засобу ХАРВОНІ, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг/90 мг № 28, по 1 флакону, закупленого за кошти Державного бюджету України на 2016 рік, у кількості 168 таблеток до Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації;

2) копії документів про передачу лікарського засобу направити до Державного підприємства «Укрмедпостач» МОЗ України та протягом 5 робочих днів з моменту фактичної передачі на баланс отримувача поінформувати ДП «Укрмедпостач» МОЗ України щодо передачі вищезазначеного лікарського засобу.

3. Керівнику Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації:

1) організувати отримання лікарського засобу та забезпечити контроль за його зберіганням та використанням;

2) акти на списання направити до ДП «Укрмедпостач» МОЗ України протягом 5 робочих днів з моменту оформлення відповідних документів на списання.

4. Директору Державного підприємства «Укрмедпостач» МОЗ України Гайдуку Л.В.:

1) внести зміни до бухгалтерського обліку відповідно до підпункту 2 пункту 2 та підпункту 2 пункту 3 цього наказу;

2) поінформувати МОЗ України щодо передачі лікарського засобу протягом 5 робочих днів з моменту фактичної передачі на баланс отримувача.

5. Відповідальним за організацію отримання лікарського засобу визначити керівника Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Источник

Міністерство охорони здоров’я рф

Укладачі: професор Алієв Ф. Ш. доцент Горбачов В. Н. доцент Чернов І. А. доцент Барадулін А. А. к. М. н. Комарова Л. Н.

Затверджено ЦКМС ТюмГМА як навчально-методичного посібника

У короткій формі викладені основні положення наказів № 408 МОЗ СРСР від 12.07.1989 р «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні», № 170 від 16.08.1994 «Про заходи щодо соврешенствованію профілактики і лікування ВІЛ — інфекції в Російській Федерації» , № 720 від 31.07.1978 «Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняної інфекцією», № 288 від 23.03.1975 «Про санітарно — епідемічному режимі в лікувально — профілактичних закладах», № 320 від 05.03 .1987 «Організація і проведення м еропріятій по боротьбі з педикульозом ».

Розвиток асептики і антисептики почалося в 30 — х роках 19 століття, коли роботи англійського хірурга Джозефа Лістера зробили переворот в хірургії та започаткували новий етап у розвитку хірургії. З тих пір знання людини про мікроорганізмах, що викликають розвиток гнійних ускладнень ран, шляхи їх передачі, способи лікування і профілактики значним чином змінилися. Великий прогрес у вивченні інфекцій з парентеральним механізмом передачі збудника досягнуто в 80 — 90 — ті роки ХХ століття. Виділено і ідентифікований вірус імунодефіциту людини, вивчені властивості парентеральних гепатитів В, С, D, G. Нові знання вимагають законодавчо закріплених способів профілактики поширення цих інфекцій в лікувально — профілактичних закладах.

План вивчення теми

Наказ 408 МОЗ СРСР від 12.07.1989 р «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».

Наказ МОЗ та МП РФ № 170 від 16.08.1994 «Про заходи щодо соврешенствованію профілактики і лікування ВІЛ — інфекції в Російській Федерації».

Наказ № 720 від 31.07.1978 «Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняної інфекцією».

Наказ МОЗ СРСР № 288 від 23.03.1975 «Про санітарно — епідемічному режимі в лікувально — профілактичних закладах».

Наказ 320 від 05.03.1987 «Організація і проведення заходів по боротьбі з педикульозом».

Наказ 408 мз ссср від 12.07.1989 р «про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».

Основними причинами високої захворюваності вірусними гепатитами В і С (парентеральні гепатити) є недоліки забезпечення медичних установ одноразовим інструментарієм, стерилізаційної апаратурою та дезінфекційними засобами, реактивами і тест — системами для обстеження донорів крові. Є грубі медичним персоналом обробки медичних та лабораторних інструментів і правил користування інструментами. З цією метою розроблені додатки до Наказу 408 — Методичні вказівки «Епідеміологія і профілактика вірусних гепатитів з парентеральним механізмом передачі збудника» (додаток 2) та «Засоби і методи дезінфекції та стерилізації» (додаток 3).

Гепатит В — самостійне інфекційне захворювання, що викликається ДНК — вірус гепатиту В. Особливістю захворювання є формування хронічних форм. Гепатит D (дельта) викликається РНК — містить дефектним вірусом, здатним реплицироваться лише за обов’язкової участі вірусу гепатиту В. Зараження вірусом гепатиту В відбувається при трансфузии зараженої крові та / або її компонентів, проведенні лікувально — діагностичних процедур. Можливе зараження при проведенні татуювань, пірсингу, манікюру, що проводяться загальним інструментарієм, провідну роль в поширенні парентеральних гепатитів має внутрішньовенна наркоманія. Для зараження гепатитом В досить введення мінімальної кількості інфікованої крові — 10 -7 мл.

До групи високого професійного ризику відносяться персонал центрів гемодіалізу, хірурги, акушери — гінекологи, лаборанти клінічних та біохімічних лабораторій, операційні та процедурні медичні сестри.

З метою зниження захворюваності вірусними гепатитами проводяться такі заходи:

Постійне обстеження донорів крові.

Постійне обстеження реципієнтів гемопрепарати.

Захист і обробка рук медичного персоналу при контакті з кров’ю.

Дотримання режимів передстерилізаційного очищення і стерилізації всього медичного інструментарію.

Обстеження персоналу медичних установ (групи ризику) на наявність HBsAgпрі надходженні на роботу і далі 1 раз на рік.

Наказ 408 МОЗ СРСР від 12.07.1989 р «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».

Методичні рекомендації для студентів 3 курсу педіатричного факультету.

Укладачі: професор Цірятьева С. Б. професор Кечеруков А. І. доцент Горбачов В. Н. доцент Алієв Ф. Ш. к. М. н. Чернов І. А. асистент Барадулін А. А. асистент Комарова Л. Н.

Затверджено ЦКМС ТюмГМА як навчально-методичного посібника

(Протокол № 3 від 16.12.04

План вивчення теми

1. Наказ 408 МОЗ СРСР від 12.07.1989 р «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».

2. Наказ МОЗ і МП РФ № 170 від 16.08.1994 «Про заходи щодо соврешенствованію профілактики і лікування ВІЛ — інфекції в Російській Федерації».

3. Наказ № 720 від 31.07.1978 «Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняної інфекцією».

4. Наказ МОЗ СРСР № 288 від 23.03.1975 «Про санітарно — епідемічному режимі в лікувально — профілактичних закладах».

5. Наказ 320 від 05.03.1987 «Організація і проведення заходів по боротьбі з педикульозом».

Наказ 408 МОЗ СРСР від 12.07.1989 р «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».

З метою зниження захворюваності вірусними гепатитами проводяться такі заходи:

Постійне обстеження донорів крові.

Постійне обстеження реципієнтів гемопрепарати.

Захист і обробка рук медичного персоналу при контакті з кров’ю.

Дотримання режимів передстерилізаційного очищення і стерилізації всього медичного інструментарію.

Обстеження персоналу медичних установ (групи ризику) на наявність HBsAg при надходженні на роботу і далі 1 раз на рік.

Дата додавання: -07-20; переглядів: 175 | Порушення авторських прав

ВИТЯГ З НАКАЗУ МОЗ № 408 від 12.07.89

«Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні»

1. Дезінфекція столового посуду при вірусному гепатиті В і носійство НВs-антигену:

1. Очищають від залишків їжі.

2. Занурюють в 3% освітлений розчин хлорного вапна — 60 хвилин або

3% розчин хлораміну на 60 хвилин або 1% освітлений розчин гіпохлориду Са — 60 хвилин або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са — 120 хвилин або кип’ятять у 2% розчині соди — 15 хвилин.

3. Миють 2 рази в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

4. полоскати, мають окропом, просушують.

5. Можна металевий посуд (ножі, виделки, ложки), молочні пляшечки прожарювати в духовці при температурі 120 — 45 хвилин.

1. Очищають від залишків їжі.

2. Миють в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

3. Знезаражують в повітряному стерилізаторі 120 — 45 хвилин.

4. Змивні води після миття посуду знезаражують сухим хлорним вапном з розрахунку 200г хлорного вапна на 10 л води (1. 50).

5. Залишки їжі засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1. 5 на 30 хвилин (2 кг вапна на відро залишків).

6. Мочалки після миття посуду кип’ятять в 2% содовому розчині 15 хвилин або замочують в 3% освітлений розчин хлорного вапна — 60 хвилин або 3% розчин хлораміну на 60 хвилин, або 1% розчин гіпохлориду Са — 60 хвилин, або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са — 120 хвилин.

2. Дезінфекція білизни при вірусному гепатиті «В» і в носійство НВs-антигену, санобробка взуття.

1. Забруднене виділеннями білизна отполасківается в дезинфицирующем розчині. Воду після отполасківанія знезаражують сухим хлорним вапном з розрахунку 200г сухого хлорного вапна на 1 відро води.

2. отполоскать від виділень білизна замочують в дезинфицирующем розчині з розрахунку 5 л дез. розчину на 1 кг сухої білизни.

3. Застосовують дез. розчини: 3% розчин хлораміну; 0,5% розчин активованого хлораміну, експозиція 1 годину. 0,5% розчин ДП-2 експозиція 2 години.

4. Потім білизна прополіскують проточною водою і відправляють прати в пральню.

5. Білизна завошивлених хворих замочують в 0,15% розчин водної емульсії карбофосу на 20 хвилин, після чого замочують у дез. розчині вищеописаним методом.

6. Шкіряне взуття, тапочки протирають тампоном, змоченим 40% розчином оцтової кислоти або 25% розчином формаліну, складають в клейончатий мішок на 3 години, потім провітрюють 10-12 годин.

3. Дезінфекція горщиків, суден при вірусному гепатиті «В» і носійства на НВs-антигену.

1. Виділення хворого (кал, сеча, блювотні маси) виливають у бак «для зливу випорожнень», засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні

1. 5 (2 кг сухого хлорного вапна на 10 л випорожнень) і перемішують. Експозиція 90 хвилин.

2. У горщик налити 3% освітлений розчин хлорного вапна або 3% розчин хлораміну або 0,6% освітленого розчину гіпохлориду кальцію, за допомогою квача відмити від виділень і брудну воду вилити в бак «для зливу випорожнень».

3. Горщик занурюють в 3% освітлений розчин хлорного вапна або 3% розчин хлораміну. Експозиція 1 годину або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду кальцію. Експозиція 2 години.

4. Квач знезаражують в 3% освітленому розчині хлорного вапна або 3% розчині хлораміну. Експозиція 1 годину або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду кальцію. Експозиція 2 години.

4. Дезінфекція приміщень та предметів догляду за вірусному гепатиті «В» і носійство НВs-антигену.

1. Вологе прибирання виробляти в палатах 2 рази в день з дез. розчином: 1% освітлений розчин хлорного вапна або 0,6% розчином гіпохлориду кальцію або 1% розчином хлораміну з подальшою вологим прибиранням. У туалетах вологе прибирання виробляти 3% освітленим розчином Хорн вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Заключну дезінфекцію в палатах і туалетах виробляти 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну, при туберкульозі 5% освітленим розчином хлорного вапна або 5% розчином хлораміну.

2. Дверні ручки, спускові гачки в туалетах, крани дезінфікувати 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну 3-4 рази на день.

3. Пил з вікон, батарей і меблів витирати 1% розчином освітленої хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 1% розчином хлораміну. Обідні столи в палатах після їжі обтирати 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну, перед їжею мити гарячою водою з милом.

4. Тумба сітки міняти після виписки кожного хворого, сітки знезаражуються як білизна в 3% розчині хлораміну або в 0,5% активованому розчині хлораміну 1 годину з подальшим полосканням і пранням. Грілки, підкладні кола — дезінфікувати дворазовим протиранням 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію, 3% розчином хлораміну з наступним промиванням гарячою водою з милом. Клейончасті наматрацники замочуються в 3% освітленому розчині хлорного вапна або 3% розчині хлораміну протягом 1 години.

5. Іграшки знезаражуються 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Експозиція 1 годину. Після знезараження іграшки промивають гарячою водою.

6. Ванна після миття хворого знезаражується 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну з подальшим миттям гарячою водою.

7. Брудна вода після миття хворого знезаражується хлорним вапном з розрахунку 200г сухого хлорного вапна на 1 відро води. Експозиція 30 хвилин. Мочалки для миття хворого кип’ятити в 2% мильно-содовому розчині протягом 15 хвилин.

8. Відра, тази, ганчірки для стирання пилу повинні бути окремі для палат, буфетної, коридору, туалетів, знезаражуються 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Експозиція 1 годину.

— занурюють в 3% розчин хлораміну на 60 хвилин;

— занурюють в 0,5% миючий розчин 50 на 15 хвилин;

— промивають проточною водою;

— обполіскують дистильованою водою;

— автоклавують при температурі 132, 2,2 атм. 20 хвилин або стерилізують в 8% розчині Лізоформін — 1 година;

— вимити в 2% розчині соди;

Источник