Віруси гепатиту в і с

Серед всіх вірусних гепатитів найчастіше зустрічаються гепатити В і С. Ці захворювання передаються парентеральним (через кров) і статевим шляхом, протікають переважно безсимптомно і призводять до розвитку важких ускладнень.

Зміст:

1. Небезпека гепатитів B і C
2. Збудник гепатиту В
3. Збудник гепатиту С
4. Шляхи зараження
5. Симптоми парентеральних гепатитів
6. Ускладнення
7. Парентеральні гепатити та вагітність
8. Діагностика гепатиту В
9. Діагностика гепатиту С
10. Лікування гепатиту В
11. Особливості лікування гепатиту С 
12. Профілактика вірусних гепатитів

Небезпека гепатитів B і C

За даними ВООЗ у світі близько 240 млн. чоловік мають хронічний гепатит В і близько 780 тис. людей помирають від цієї інфекції щорічно. Гепатит С зустрічається рідше – на нього страждають близько 150 млн. чоловік, проте смертність від цієї інфекції не нижче – щорічно близько 500 тис. хворих гинуть.

Гепатит С часто називають «ласкавим вбивцею», оскільки він маскується під абсолютно інші захворювання або взагалі ніяк не виявляється, але при цьому постійно руйнує печінку. Приблизно у 30% хворих з хронічною формою недуги за умови відсутності лікування протягом 10-20 років розвивається цироз.

Збудник гепатиту В

Збудником гепатиту В є вірус сімейства гепаднавирусов (його часто позначають абревіатурою ВГВ або HBV). Він дуже стійкий до різних хімічних і фізичних дій, тому простого миття, кип’ятіння недостатньо для знезараження предметів, які контактували з кров’ю хворого. Цим пояснюється прогресуюче поширення інфекції серед населення земної кулі.

Останнім часом все частіше у хворих виявляють мутованих штами вірусу ВГВ. Штами «мутанти» частіше призводить до розвитку хронічної форми хвороби, яка гірше піддається лікуванню і взагалі прогностично вважається більш несприятливою в порівнянні з захворюванням, викликаним звичайним «диким» штамом ВГВ.

Збудник гепатиту С

Вірус гепатиту С (ВГС або HCV) – це флавивирусов, який представлений 11 генотипами. Кожен з них має своє географічне поширення, чутливість до лікування противірусними препаратами і здатність викликати певні особливості хвороби. Для України найбільш актуальні віруси 1, 2 і 3 генотипів. Захворювання, викликане ВГС 1 генотипу, гірше піддається лікуванню і частіше призводить до розвитку ускладнень.

Шляхи зараження

Джерелами парентеральних гепатитів є і хворі, і носії інфекції, причому про їх кількість медикам відомі тільки приблизні цифри, насправді ж таких людей може бути набагато більше. Тому кожна людина повинна знати, як передається гепатит С і гепатит В.

Заразитися цими небезпечними захворюваннями можна наступними шляхами:

• При контакті з кров’ю хворого. Хворий гепатитом також як і інші люди відвідує стоматологічні кабінети, салони манікюру, педикюру, татуажу, пірсингу, йому проводяться різні медичні маніпуляції. Якщо після цього інструменти не будуть оброблені належним чином цілком можливе зараження через них інших людей. У ін’єкційних наркоманів інфікування часто відбувається при використанні одного шприца.
• При статевих відносинах. Вірогідність заразитися таким шляхом для гепатиту В вище (близько 30%) ніж для гепатиту С.
• Від хворої матері внутрішньоутробно або під час пологів.

При обіймах, поцілунках, побутових контактах інфікування вірусними гепатитами не відбувається. Проте близькі хворих людей повинні враховувати, що джерелом небезпечних вірусів є приладдя для гоління, зубні щітки, манікюрні та педикюрні інструменти хворого, а також інші предмети, на які потрапляє кров.

Беручи до уваги шляхи передачі цих інфекцій, можна виділити наступні групи ризику зараження парентеральними гепатитами:

• Ін’єкційні наркомани.
• Люди, які мають безладні статеві зв’язки.
• Сексуальні партнери хворих на гепатит.
• Родичі і співмешканці хворих гепатитом.
• Медичні працівники.
• Гомосексуалісти і люди, які віддають перевагу збоченій формі сексу (при таких сексуальних контактах висока ймовірність травмування слизових оболонок і відповідно зараження).
• Діти, народжені від хворих гепатитом матерів.
• Люди, які страждають недугами, які вимагають переливання крові або гемодіалізу.
• Особи, які часто піддають своє тіло татуажу і пірсингу.

Симптоми парентеральних гепатитів

Гепатит В і гепатит С симптоми мають схожі. Від моменту попадання вірусу в організм до появи ознак хвороби при гепатиті В проходить в середньому 2-6 місяці, при С – 1,5-2 місяці. Початок захворювання може бути гостро вираженим або прихованим.

При гострому початку з’являються такі ознаки гепатиту:

• жовтизна шкіри і білків очей;
• потемніння сечі;
• світлий стілець;
• висока температура тіла;
• слабкість, погане самопочуття;
• нудота.

Вихід гострого гепатиту – це або повне одужання, або ж перехід хвороби в хронічну форму, що великою мірою зумовлюється імунітетом хворого. Якщо зараження гепатитів відбувається в дитячому віці, ризик хронізації інфекційного процесу набагато вище. Наприклад, у дітей першого року життя в 80-90% випадків розвивається хронічний гепатит. Це як раз і пояснює необхідність проведення вакцинації від гепатиту В відразу ж після народження.

Досить часто через безсимптомного початку недуги хворий дізнається про свій стан, коли хронічний запальний процес в печінці призводить до збільшення органу та порушення його функції. При цьому з’являються неприємні хворобливі відчуття в правому підребер’ї (через розтягнення оболонки печінки), нудота, розлади травлення. Біохімічний аналіз крові таких пацієнтів також матиме відповідні відхилення. Тому, якщо турбують описані симптоми або ж під час обстеження виявлені зміни біохімічних показників крові, що відображають стан печінки (навіть якщо немає ніяких скарг), необхідно обов’язково обстежитися на вірусні гепатити.

Ускладнення

Ускладнення вірусних гепатитів є потенційно небезпечними для життя хворого. До таких ускладнень відносять:

• Цироз печінки, з усіма його наслідками – асцитом, портальною гіпертензією, кровотечами.
• Печінкову недостатність.
• Рак печінки.

Щоб не допустити розвиток цих станів, люди з груп ризику повинні регулярно перевіряти кров на гепатит.

Парентеральні гепатити та вагітність

З огляду на те, що дитина може заразитися від мами вірусним гепатитом, всіх вагітних перевіряють на наявність в крові антигенів ВГВ, а жінок з груп ризику додатково обстежують ще й на гепатит С. Інфікування плода від хворої мами можливо внутрішньоутробно при відшаруванні плаценти і проведенні процедур, які порушують цілісність плодового міхура (наприклад, амніоцентезу). У більшості ж випадків зараження відбувається під час пологів, тому таким пацієнткам лікарі рекомендують робити кесаревого розтину, яке вважається більш безпечним в подібних ситуаціях. Остаточний вибір залежить від стану жінки і активності інфекційного процесу.

Відразу після пологів діткам хворих гепатитом В мам вводять імуноглобулін і проводять вакцинацію за спеціальною схемою. При гепатиті С такої можливості немає, тому малюків регулярно обстежують, щоб вчасно виявити початок захворювання.

Грудне вигодовування при наявності у мами вірусного гепатиту В або С не протипоказано.

Діагностика гепатиту В

Щоб підтвердити, що у хворого саме гепатит b, а також для визначення його форми (гострий або хронічний), проводиться спеціальне обстеження крові на маркери гепатиту. Цих маркерів досить багато і відразу їх все не шукають. Найперший діагностичний тест – це визначення HBsAg, поверхневого антигену ВГВ, який присутній в крові і хворих, і носіїв.

Якщо HBsAg виявляється, пацієнтові призначають вже інші дослідження – ПЛР HBV (пошук ДНК вірусу), HBeAg, антитіла і т.д. За результатами цих аналізів визначають, чи є захворювання і в якій фазі знаходиться інфекційний процес.

Діагностика гепатиту С

На першому етапі діагностики виявляють антитіла до ВГС. Якщо вони є, проводять ПЛР HCV (виявлення РНК вірусу якісне). Позитивний результат цього тесту підтверджує наявність в організмі інфекції. На наступному етапі визначають вірусне навантаження (ПЛР HCV кількісний) і генотип гепатиту С. Крім цього, обов’язково обстежують печінку хворого за допомогою біопсії або еластометріі (неінвазивного методу, що дозволяє виявити ступінь фіброзу печінки). Всі ці дані необхідні для вибору тактики лікування.

Лікування гепатиту В

При гострій формі хвороби специфічне противірусне лікування не проводиться. Хворим рекомендується дієта, спокій, дезінтоксикаційна терапія. Якщо виявлено хронічний гепатит, противірусна терапія дозволяє попередити розвиток цирозу, поліпшити стан хворого, проте повного одужання не гарантує. Схема лікування хворих з хронічним гепатитом В включає:

• Дієту з мінімальним вмістом тваринних жирів і високим вмістом ліпотропних продуктів (рослинних масел, нежирних молочних продуктів, риби, пектинових овочів і фруктів), а також повна відмова від алкоголю.
• Противірусну терапію. Застосовуються лікарські засоби на основі тенофовіру, ентекавіру і інтерферони.
• Гепатопротектори.

Особливості лікування гепатиту С

При гепатиті С також важлива дієта і відмова від алкоголю. Стандартні схеми лікування захворювання передбачають призначення пегільованих інтерферонів і рибавірину. Ці препарати не завжди добре переносяться хворими, тим більше при тривалому прийомі.

Справжнім проривом у медичній науці стали нові ліки від гепатиту С (Ледіпасвір, софосбувір і ін.), Проте дослідження в цьому напрямку все ще тривають.

Профілактика вірусних гепатитів

Для гепатиту В найбільш ефективна профілактична міра – це вакцинація. Вона здійснюється за наступною схемою: дитина отримує три дози препарату – в перші дні життя, в місяць і півроку. Імунітет формується практично у всіх щеплених і зберігається 10 і більше років. Ревакцинація через кожні 10 років проводиться за наявності показань (наприклад, якщо людина входить в групу ризику). Дорослі також повинні робити цю процедуру.

Решта заходи профілактики гепатиту В такі ж як і при гепатиті С, від якого щеплення немає: захищені статеві контакти, використання одноразових шприців, по можливості мінімізація відвідувань салонів манікюру, пірсингу, татуажу, дотримання заходів безпеки в побуті (для близьких хворого на гепатит), відповідальне ставлення медичного персоналу до своїх обов’язків (по дезінфекції інструментарію) і т.д.

Что такое гепатит С 

Гепатит С это вирусное инфекционное заболевание, поражающее печень. Большинство людей, инфицированных вирусом гепатита С (ВГС), не имеют никаких симптомов, и потому не догадываются о том, что заражены, пока поражение печени не достигнет критического уровня и не начнет проявляться изменениями в обычном биохимическом анализе крови и/или тяжелыми терминальными симптомами. 

  Среди всех видов вирусного гепатита, гепатит С считается наиболее серьезным заболеванием. Он передается через контакт с зараженной кровью – чаще всего, при использовании общих игл при внутривенном введении наркотиков. 

Симптомы вирусного гепатита С

Как правило, течение гепатита С не имеет совершенно никаких проявлений, вплоть до терминальной стадии болезни. У некоторых на ранней стадии заболевания, спустя 1-3 месяца от заражения ВГС, могут встречаться следующие симптомы болезни: 

• Общее недомогание 
• Тошнота или снижение аппетита 
• Боли в области желудка 
• Потемнение мочи 
• Пожелтение кожи и склер глаз (желтуха) 
• Лихорадка 
• Мышечные и суставные боли 

Проявления и симптомы хронического вирусного гепатита С, как правило, становятся заметными спустя многие годы и являются результатом многолетнего повреждения ткани печени ВГС. К таким проявлениям относятся: 

• Кровоточивость после незначительных травм (низкая свертываемость крови) 
• Склонность к образованию синяков (по той же причине) 
• Кожный зуд 
• Накопление жидкости в брюшной полости (асцит) 
• Отеки на ногах 
• Беспричинная потеря веса 
• Спутанность сознания, сонливость и невнятность речи (печеночная энцефалопатия) 
• Проступающие на коже кровеносные сосуды, в виде паукообразных звездочек (телеангиэктазии) 

Когда обращаться к врачу 

Запишитесь на прием к своему врачу, если у Вас есть хотя бы один из перечисленных выше симптомов. 

Возбудитель и пути передачи вирусного гепатита С

Причиной болезни является заражение вирусом гепатита С, и размножение его в организме человека. Основным механизмом передачи ВГС является контакт с зараженной кровью. 

Факторы риска  Вы имеете высокий риск заражения ВГС, если: 

• Вы медицинский работник, и имели контакт с зараженной кровью через поврежденные кожные покровы (например, укололись иглой после инфицированного пациента, или его кровь попала на ранку на вашей коже) 
• Вы когда-нибудь вводили инъекционные наркотики вместе с другими (несколькими людьми), пользуясь при этой общей иглой 
• Вы ВИЧ-инфицированы 
• Вам делали пирсинг или наколки нестерильными иглами, ранее использовавшимися у других пациентов 
• Вам когда-либо переливали компоненты крови, или пересаживали донорские органы 
• Вам длительное время проводились процедуры гемодиализа 
• Вы рождены от женщины, инфицированной вирусным гепатитом С 
• Вы находились в местах лишения свободы 

Осложнения вирусного гепатита С

Многолетняя инфекция вирусного гепатита С может приводить к следующим осложнениям: 

• Рубцевание ткани печени (цирроз печени). Оно развивается спустя 20-30 лет после заражения вирусным гепатитом С. Цирроз печени делает невозможным функционирование этого органа, и приводит к гибели пациента. 
• Рак печени. У небольшого количества людей, инфицированных ВГС, может развиваться рак печени 
• Печеночная недостаточность. Если ткани печени сильно пострадали от ВГС, они перестают выполнять свои функции в достаточной степени 

Подготовка к визиту врача  Если Вы считаете, что могли заразиться вирусным гепатитом С – обратитесь к своему семейному врачу. Если инфекция ВГС была лабораторно подтверждена – ваш семейный врач может направить вас к врачу более узкого профиля (инфекционисту, гепатологу, гастроэнтерологу или онкологу). 

Будет хорошо, если вы подготовитесь к визиту врача заранее. Для этого: 

• Запишите все свои симптомы, которые беспокоят вас сейчас и которые беспокоили раньше, даже если вы считаете, что они не имеют отношения к вашей болезни 
• Запишите ключевую информацию о себе: перенесенные ранее заболевания, травмы, операции; непереносимость лекарственных препаратов; недавние перемены в жизни и т.д. 
• Составьте перечень всех лекарственных препаратов, которые вы сейчас принимаете, в том числе витамины и биологически-активные добавки 
• Подумайте о том, чтобы взять с собой на прием друга или члена семьи. Он поможет вам запомнить всю информацию от врача, сможет напомнить что-то, что вы упустили, и окажет психологическую поддержку 

Составьте перечень интересующих вас вопросов. Например, вы можете спросить своего врача: 

• Как давно я заражен вирусным гепатитом С? 
• Есть ли необходимость в проведении анализов на вирусный гепатит В и ВИЧ-инфекцию?
• Как сильно ВГС повредил мою печень на данный момент? 
• Нужно ли мне проводить лечение ВГС? 
• Какие варианты лечения существуют? Каковы плюсы и минусы каждого из этих вариантов? 
• Какое лечение вы рекомендуете для меня? 
• У меня есть другие заболевания, как они повлияют на лечение гепатита С и его прогноз? 
• Я мог передать свою болезнь другим? Как я могу впредь защищать окружающих меня людей от заражения? 
• Нужно ли проверить членов моей семьи на ВГС? 
• Есть ли у Вас печатные материалы о гепатите С, которые я могу взять с собой? Какие сайты вы рекомендуете мне почитать, чтобы лучше узнать об этом заболевании? 
• Когда мне следует придти на следующий прием? 
• Насколько опасным для меня сейчас является употребление алкоголя? Каких лекарств я должен избегать? 

Ваш врач, скорее всего, спросит Вас: 

• Когда у Вас начались эти симптомы? 
• Они были постоянными, или появлялись время от времени? 
• Насколько тяжелыми были эти симптомы? 
• Что, на Ваш взгляд, приводит к ухудшению этих симптомов? Что их облегчает? 
• Вам когда-либо переливали препараты крови? Пересаживали орган? Когда это было? 
• Вы когда-нибудь пользовались инъекционными наркотиками? Вы использовали общую иглу с другими людьми? 
• У Вас когда-либо ранее была желтуха? 
• У кого-то в вашей семье есть гепатит С? 
• В Вашем семейном анамнезе есть люди с болезнями печени? 

Диагностика вирусного гепатита С

Скрининг на гепатит С  Врач может назначить скрининговое обследование на вирусный гепатит С, пациенту без симптомов, если у него есть факторы риска заражения этим заболеванием. Это часто бывает необходимо, поскольку симптомы гепатита С появляются на последних стадиях. 

Кроме того, скрининг на гепатит С проводится всем донорам крови и органов, а также лицам, готовящимся к плановым операциям. 

Иногда инициатива проведения скрининга на гепатит С может исходить от самого пациента, например, если: 

• Пациент вводил себе инъекционные наркотики общей иглой 
• У пациента имеются необъяснимое повышение показателей «печеночных проб» в биохимическом анализе крови 
• Пациент рожден от матери, инфицированной ВГС 
• Пациент является медицинским работником, и имел опасный контакт с кровью (например, укол иглой после инфицированного ВГС пациента) 
• Пациент страдает гемофилией, или иным заболеванием, по поводу которого ему часто вводились препараты крови 
• Пациент длительное время находился на гемодиализе 
• Пациенту пересажен орган 
• Пациент имел половой контакт с человеком, инфицированным ВГС 
• Пациент является ВИЧ-инфицированным 
• Пациент отбывал наказание в местах лишения свободы 

Анализы и тесты, которые назначит врач, могут помочь: 

1. Определить, есть ли у Вас в крови ВГС 
2. Измерить количество ВГС в крови (вирусную нагрузку) 
3. Оценить генетический состав ВГС (генотипирование), который будет влиять на тактику лечения 
4. Исследовать образцы ткани печени, чтобы определить тяжесть поражения печени и принять решение о необходимости определенной терапии. Для этого врач проведет биопсию печени и изучит полученный материал под микроскопом. 

Лечение вирусного гепатита С

Противовирусные препараты  Вирусный гепатит С лечится противовирусными препаратами, цель такого лечения – полное излечение от ВГС, которое доказывается отсутствием ВГС в анализах крови, в течение, как минимум, двенадцати недель после окончания лечения. 

Хотя противовирусные препараты, убивающие ВГС доступны уже многие десятилетия, они имеют тяжелые побочные эффекты, и требуют длительного курса лечения, от 24 до 72 недель. Побочные эффекты такого лечения включают: депрессию, гриппоподобный синдром, снижение количества эритроцитов и/или лейкоцитов (анемию или нейтропению). Поэтому многие люди не выдерживали и прерывали курс лечения до его окончания. 

В результате последних научных исследований, ученые сделали значительные успехи в лечении гепатита С, и современные схемы лечения имеют меньшую выраженность побочных эффектов и меньшую продолжительность курса лечения (всего лишь 12 недель). Схемы отличаются в зависимости от генотипа ВГС, но в целом – они имеют гораздо большую эффективность, чем прежде. 

Дополнительная информация: Новые эффективные схемы лечения гепатита С. Результаты исследований

Постоянно появляются новые научные данные, разрабатываются более эффективные препараты и схемы терапии – поэтому важно консультироваться со специалистами, следящими за последними научными разработками в этой области. Следует, также, не пропадать из поля зрения врача на весь курс лечения, чтобы доктор отслеживал побочные эффекты и своевременно мог вмешаться и предотвратить тяжелые осложнения от проводимой терапии. 

Трансплантация печени  Пациенту, печень которого сильно пострадала от ВГС и почти не способна выполнять свои функции, показана пересадка печени от донора. Донорами печени обычно являются скоропостижно скончавшиеся люди, обычно по причине травм (например, дорожно-транспортные происшествия), но могут быть и здоровые люди (в таком случае забирается не весь орган, а его часть). 

Для пациента с хроническим гепатитом С пересадка печени не является панацеей. Лечение противовирусными препаратами может быть продолжено и после пересадки печени, поскольку ВГС вероятно будет поражать и здоровую пересаженную печень.

Вакцинация от вирусного гепатита С На данный момент в мире не существует вакцины против гепатита С. Постоянно ведутся разработки такой вакцины, однако ВГС очень изменчив (часто мутирует), что сильно затрудняет разработку надежного вакцинного препарата. 

  Часто пациенту с гепатитом С будет рекомендована вакцинация против гепатитов А и В – других типов вирусов, также поражающих печень. Это особенно важно у данной категории пациентов, поскольку острый гепатит А или В, на фоне хронического гепатита С – может резко осложнить течение болезни и ухудшить ее прогноз. 

Изменения образа жизни  Если вы больны гепатитом С, ваш врач, скорее всего, порекомендует вам определенные изменения образа жизни. Эти меры позволят вам дольше сохранить свое здоровье, а также защитить своих близких от инфекции ВГС.  Следующие советы будут вам полезны: 

1. Полностью откажитесь от употребления алкоголя. Алкоголь ускоряет течение гепатита С 
2. Избегайте лекарственных препаратов, которые могут вызывать повреждение печени. Просмотрите весь перечень препаратов, которые вы периодически или постоянно принимаете, со своим врачом – и замените или исключите из этого списка те препараты, вред которых превышает их пользу у пациентов с гепатитом С 
3. Заботьтесь о своих близких: не позволяйте никому контактировать с вашей кровью, пользоваться вашими средствами личной гигиены (бритвой, зубной щеткой и т.д.). Помните, что вы никогда не сможете стать донором органов, крови или спермы. Всегда предупреждайте медицинских работников, которые оказывают вам помощь, о том, что вы инфицированы ВГС. 

Профилактика 

Если Вы не инфицированы ВГС, Вы можете защитить себя, если будете соблюдать определенные меры предосторожности: 

• Прекратите использование инъекционных наркотиков. Обратитесь для этого за помощью к специалисту 
• Будьте осторожны, выбирая салон для нанесения татуировок и пирсинга, отдавайте предпочтения салонам с хорошей репутацией. Перед началом процедуры спросите сотрудников, какие иглы они используют, стерилен ли весь инструмент, и попросите каждую новую иглу открывать у вас на глазах. В случае отказа – не соглашайтесь на проведение процедуры, покиньте этот салон 
• Практикуйте безопасный секс (барьерные методы контрацепции, постоянный половой партнер) 
• Не вступайте в сомнительные половые связи 
• Половой путь передачи ВГС между моногамными парами – возможен, но риск довольно невелик.