Вірусний гепатит а профілактика реферат

РЕФЕРАТ

на тему:

“Вірусний гепатит А.

Профілактика”

студентки групи 3М9

з предмету:

інфекційні хвороби

Грицюк Уляни П.

Вірусний гепатит А
– (хвороба Боткіна
), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.

Довгий час хворобу вважали за катаральну жовтяницю (зумовлена закупоркою). Але в 1973 р. був відкритий збудник хвороби – вірус гепатиту А. Це захворювання досить розповсюджене у зв’язку з високим рівнем захворюваності і відсутністю засобів специфічної профілактики. В усіх країнах захворювання поступається лише грипу, у більшості має легкий та середньої важкості перебіг, важкі форми зустрічаються у 3-5%, летальність – 50%.

Етіологія
. Вірус стійкий до різних впливів, при to
— +4 зберігається декілька місяців, to
— 20o
до 2-х р., при кімнатній to
– декілька тижнів, стабільний до дії кислот, при to
60o
частково ін активує через через 12 год, при кип’ятінні гине через 5 хв, при ультрафіолетовому випромінюванні – 1 год, при застосуванні хлораміну – 30 хв.

Епідеміологія
. Джерело інфекції – хвора людина, яка виділяє вірус, ще в інкубаційному періоді, за 1-3 тижні до появи клініки, а припиняє виділяти після 10 — 0 дня.

Збудник крім сечі і калу є в менструальній крові, спермі. На одну жовтяничну форму припадає 5-6 безжовтяничних форм.

Сприйнятливість – 100%, контингент – діти до 10-14 рр., на долю дорослих припадає 10-20%. Сезонність – осінь, зима. Імунітет по життєвий.

Патогенез
: Вірус гепатиту А проникає через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, і в печінку, де чинить дію на гепатоцити. Інкубаційний період: 15-50 днів. Продромальний (маскується під грип), диспепсичний (втрата апетиту), псевдо ревматичний (біль у суглобах), астнеовигетативний (загальне нездужання, зуд).

Симптоми
: у кінці продрамального періоду – сеча темна, білий кал, збільшений білірубін, збільшена печінка, селезінка, жовтяниця при жовтяничній формі, відчуття важкості у правому підребір’ї, вуздечка язика.

Лабораторна діагностика
: Експрес-метод, біохімія крові, тимолова проба, сулімова проба.

Ускладнення
: спостерігаються у 3-5%.

Прогноз
: сприятливий.

Профілактика
:

Профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції.

Особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів; протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень. В епідеміологічному вогнищі дітям і вагітним жінкам вводять донорський імуноглобулін у перші 1-10 днів контакту. Імуноглобулін містить значну кількість антитіл проти токсинів, одержують його шляхом імунізації відповідними анатоксинами з подальшим осадженням гамма-глобулінової фракції із сироватки. Дітям його вводять від 1 до 6 р. по 0,75 мл, 7-10 р. – 1,5 мл, старшим за 10 р. та дорослим – 3 мл. Для активної імунопрофілактики створені вакцини, які можуть знизити захворюваність, але велика їх вартість затримує широке впровадження в практику. Також після перенесення гепатиту А, хворий на протязі 6-ти місяців, повинен дотримуватися дієти №5. Йому не можна робити різні щеплення (тільки проти сказу).

Источник

Скачать реферат [6,9 Кб] Информация о работе

Вирусный гепатит А — острая циклическая болезнь с
преимущественно фекально-оральным механизмом передачи, характеризующаяся поражением
печени и проявляющаяся синдромом интоксикации, увеличением печени и нередко
желтухой.

Этиология.Возбудитель — вирус гепатита А — энтеро
вирус типа 72, относится к роду EnterovirusсемействаPicornaviridae,диаметр 28 нм. Геном вируса представлен однонитчатой РНК.
Предполагается существование двух серотипов и нескольких вариантов и штаммов
вируса.

Вирус гепатита А устойчив в окружающей
среде: при комнатной температуре может сохраняться несколько недель или
месяцев, а при 4 ‘C — несколько месяцев или лет. Вирус
инактивируется при температуре 100 ‘C в
течение 5 мин., при 85 ‘С — в течении 1 мин. Чувствителен к формалину и УФО,
относительно устойчив к хлору, не инактивируется хлороформом и эфиром.

Эпидемиология.Источником инфекции являются больные с
безжелтушной, субклинической инфекции или больные в инкубационном, продромальном
периодах и накчальной фазе периода разгара болезни, в фекалиях которых
обнаруживаются вирус гепатита А или антигены вируса гепатита А. Наибольшее
эпидемиологическое значение имеют пациенты со стертыми и безжелтушными формами
гепатита А, количество которых может в 2-10 раз превышать число больных
желтушными формами, а выявление требует применения сложных вирусологических и
иммунологических методов, мало доступных в широкой практике.

Ведущий механизм заражения гепатитом А —
фекально-оральный, реализуемый через водный, пищевой и контактно-бытовой пути
передачи.

Особое значение приобретает водный путь
передачи инфекции, обеспечивающий возникновение эпидемических вспышек гапатита
А. Возможен «крово-контактный» механизм передачи вируса гепатита А в
случаях нарушения правил асептики при проведении парентеральных манипуляций в
период вирусемии у больных гепатитом А. Наличие воздушно-капельного пути
передачи точно не установлено.

Восприимчивость к гепатиту А всеобщая.
Наиболее часто заболевание регистрируется у детей старше 1 года (особенно в
возрасте 3-12 лет) и у молодых лиц.

Гепатиту А свойственно сезонное повышение
заболеваемости в летне-осенний период. Отмечается также и циклическое повышение
заболеваемости через 3-5, 7-20 лет, что связано с изменением иммунной структуры
популяции хозяев вируса. Повторные заболевания гепатита А встречаются редко и
связано, вероятно, с заражением другим серологическим типом вируса.

Патогенез.Гепатит А – острая циклическая инфекция,
характеризующаяся четкой сменой периодов.

После заражения вирусом гепатита А из
кишечника проникает в кровь, возникает вирусемия, обуславливающая развитие
токсического синдрома в начальный период болезни, с последующим поступлением в
печень. В результате внедрения и репликации вирус оказывает прямое
цитолитическое действие на гепатоциты, развиваются воспалительные и
некробиотические процессы преимущественно в перипортальной зоне печеночных
долек и портальных трактах.

Вследствие комплексных иммунных механизмов
репликация вируса прекращается, и он выводится из организма человека. Хронические
формы инфекции, в том числе и вирусоносительство при гепатите А развиваются
крайне редко.

Клиническая картина. Гепатит А характеризуется полиморфизмом
клинических проявлений. Различают следующие формы степени выраженности
клинических проявлений: субклиническую, стертую, безжелтушную, желтушную. По
длительности течения: острую и затяжную. По степени тяжести заболевания:
легкую,средней тяжести, тяжелую.

Осложнения: рецидивы, обострения, поражения
желчевыводящих путей.

Исходы: выздоровления без остаточных явлений, с
остаточными явлениями – постгепатитный синдром, затяжная реконвалесценция,
поражения желчевыводящих путей (дискинезия, холецистит).

В желтушных случаях болезни выделяют
следующие периоды: инкубационный, преджелтушный (продромальный), желтушный и
реконвалесценции.

Инкубационный период гепатита А составляет
в среднем 21-28 дней (от 7 до 50 дней). Продромальный период,
продолжительностью в среднем 5-7 дней (от 1-2 до 14-21 дня), характеризуется
преобладанием токсического синдрома, который может развиваться в различных
вариантах. Наиболее часто наблюдается «лихорадочно-диспепсический» вариант, для
которого характерны острое начало с повышением температуры тела до 38…40 ‘C в течение 1-3дней,катаральные явления, головная боль,
понижение аппетита, тошнота чувство дискомфорта в эпигастральной области.
Спустя 2-4 дня отмечаются изменения окраски мочи, приобретающей цвет пива или
чая, обесцвечивание фекалий, иногда имеющих жидкую консистенцию. В этот период
отмечается увеличение печени и иногда (у 10-20% больных) селезенки, пальпация
которых весьма чувствительна. При биохимическом обследовании выявляют повышение
активности АлАТ. Затем наступает период разгара болезни, продолжающийся в
среднем 2-3 недели (с колебаниями от 1 нед. до 1-2 мес.). Как правило,
возникновение желтухи сопровождается понижением температуры тела до
нормального или субфебрильного уровня, уменьшением головной боли и других
общетоксических проявлений, что служит важным дифференциально-диагностическим
признаком гепатита А.

В развитии желтухи различают фазы
нарастания, максимального развития и угасания. В первую очередь приобретает
желтушное окрашивание слизистая оболочка рта (уздечка, твердое небо) и склеры,
в дальнейшем – кожа, при этом обычно степень желтушности соответствует тяжести
болезни и достигает «шафранного» оттенка при тяжелых формах заболевания.

При обследовании больных в этот период,
наряду с желтухой, отмечается астенизация больных, тенденция к брадикардии и
гипотензии, глухость сердечных тонов, обложенность языка, увеличение печени,
край которой закруглен и болезнен при пальпации. В 1/3 случаев отмечается
небольшое увеличение селезенки. В этот период наиболее выражены потемнение мочи
и ахоличность кала. Лабораторное обследование выявляет характерные признаки синдромов
цитолиза, холестаза и мезенхимально-воспалительного, закономерно определяются
антитела к вирусу гепатита А иммуноглобулинов класса М.

Легкая форма болезни характеризуется
слабовыраженной интоксикацией, легкой желтухой (билирубин не более 80 мкмоль/л.
Среднетяжелая форма сопровождается умеренной интоксикацией, гипербилирубинемией
в прределах 90-200 мкмоль/л. Для тяжелой формы характерны выраженная
интоксикация, признаки вовлечения ЦНС (неврологические симптомы).

Фаза угасания желтухи протекает обычно медленнее,
чем фаза нарастания, и характеризуется постепенным исчезновением признакрв
болезни. С исчезновением желтухи наступает период реконвалесценции,
продолжительностью от1-2 до 8-12 мес.) В это время у больных нормализуется
аппетит, угасаютастеновегетативные нарушения, восстанавливаются размеры печени,
селезенки. У 5-10% больных развивается затяжная форма болезни
продолжительностью до нескольких месяцев. Как правило, затяжные формы
заканчиваются выздоровлением больных.

В период угасания симптомов у отдельных
больных развиваются обострения болезни, проявляющиеся ухудшением клинических и
лабораторных показателей. Рецидивы возникают в период реконвалесценции через
1-3 мес. После клинического выздоровления. Больные с затяжными формами гепатита
А, обострениями и рецидивами болезни требуют тщательного
лабораторно-морфологического обследования для исключения возможной
комбинированной инфекции и в связи с этим перехода в хроническую форму.

Помимо указанных осложнений, у ряда
больных могут определяться признаки поражения желчевыводящих путей.

Исход гепатита А обычно благоприятный.
Полное выздоровление отмечается у 90% больных, в остальных случаях отмечаются
остаточные явления. У отдельных больных наблюдается синдром Жильбера,
характеризующийся повышением в сыворотке крови уровня свободного билирубина и
неизменностью остальных показателей. Развитие хронического гепатита А
достоверно не установлено, наблюдается крайне редко, связывается с воздействием
дополнительных факторов. Летальность не превышает 0,04%.

Диагноз. Устанавливается с учетом комплекса
эпидемиологических данных (развитие болезни после контакта с больным гепатитом
А или пребывания в неблагополучном районе в период, соответствующий инкубации
гепатита А), клинических показателей и результатов лабораторных исследований.

Дифференциальный диагноз гепатита А
проводится в продромальном периоде с гриппом и другими ОРЗ, энтеровирусной
инфекцией. В отличие от гепатита А при гриппе типично преобладание катарального
и токсического синдромов, изменения функциональных печеночных тестов и
гепатомегалия не характерны. При аденовирусной, энтеровирусной инфекции
сопровождающихся увеличением печени обычно выражены катаральные процессы
верхних дыхательных путей, миалгии.

Лечение. Терапевтические мероприятия в большинстве
случаев ограничиваются назначением щадящей диеты с добавлением углеводов и
уменьшением количества жиров (стол №5), постельного режима в период разгара
болезни, щелочного питья и симптоматических средств. При тяжелой форме болезни
назначают инфузионную терапию (растворы Рингера, глюкозы, гемодеза). В период
реконвалесценции назначают желчегонные препараты и, по показаниям,
спазмолитики. Реконвалесценты гепатита А подлежат диспансерному
клинико-лабораторному обследованию, продолжительность которого колеблется от
3-6 до 12 мес. и более при наличии остаточных явлений.

Профилактика. Проводится комплекс
санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий, такой же как при
других кишечных инфекциях. Питьевая вода и пищевые продукты, свободные от
вируса гепатита А — залог снижения заболеваемости. Необходима проверка качества
водопроводной воды на вирусное загрязнение. Контактные лица наблюдаются и
обследуются в течение 50 дней. В очагах проводится дезинфекция хлоросодержащими
препаратами.

Иммунопрофилактика гепатита А
специфического иммуноглобулина по 0,05 мл/кг массы тела в/м или нормального
донорского.

Активная иммунопрофилактика гепатита А не
разработана.

Скачать полную версию реферата [6,9 Кб] Информация о работе

Источник

Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.

Етіологія. Вірус стійкий до різних впливів, при to — +4 зберігається декілька місяців, to — 20o до 2-х р., при кімнатній to – декілька тижнів, стабільний до дії кислот, при to 60o частково ін активує через через 12 год, при кип’ятінні гине через 5 хв, при ультрафіолетовому випромінюванні – 1 год, при застосуванні хлораміну – 30 хв.

Епідеміологія. Джерело інфекції – хвора людина, яка виділяє вірус, ще в інкубаційному періоді, за 1-3 тижні до появи клініки, а припиняє виділяти після 10 — 0 дня.

Патогенез: Вірус гепатиту А проникає через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, і в печінку, де чинить дію на гепатоцити. Інкубаційний період: 15-50 днів. Продромальний (маскується під грип), диспепсичний (втрата апетиту), псевдо ревматичний (біль у суглобах), астнеовигетативний (загальне нездужання, зуд).

Симптоми: у кінці продрамального періоду – сеча темна, білий кал, збільшений білірубін, збільшена печінка, селезінка, жовтяниця при жовтяничній формі, відчуття важкості у правому підребір’ї, вуздечка язика.

Лабораторна діагностика: Експрес-метод, біохімія крові, тимолова проба, сулімова проба.

Ускладнення: спостерігаються у 3-5%.

Прогноз: сприятливий.

Профілактика:

Особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів; протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень. В епідеміологічному вогнищі дітям і вагітним жінкам вводять донорський імуноглобулін у перші 1-10 днів контакту. Імуноглобулін містить значну кількість антитіл проти токсинів, одержують його шляхом імунізації відповідними анатоксинами з подальшим осадженням гамма-глобулінової фракції із сироватки. Дітям його вводять від 1 до 6 р. по 0,75 мл, 7-10 р. – 1,5 мл, старшим за 10 р. та дорослим – 3 мл. Для активної імунопрофілактики створені вакцини, які можуть знизити захворюваність, але велика їх вартість затримує широке впровадження в практику. Також після перенесення гепатиту А, хворий на протязі 6-ти місяців, повинен дотримуватися дієти №5. Йому не можна робити різні щеплення (тільки проти сказу).

Источник

Лабораторна діагностика: Експрес-метод, біохімія крові, тимолова проба, сулімова проба.

Ускладнення: спостерігаються у 3-5%.

Прогноз: сприятливий.

Профілактика:

Особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів; протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень. В епідеміологічному вогнищі дітям і вагітним жінкам вводять донорський імуноглобулін у перші 1-10 днів контакту. Імуноглобулін містить значну кількість антитіл проти токсинів, одержують його шляхом імунізації відповідними анатоксинами з подальшим осадженням гамма-глобулінової фракції із сироватки. Дітям його вводять від 1 до 6 р. по 0,75 мл, 7-10 р. – 1,5 мл, старшим за 10 р. та дорослим – 3 мл. Для активної імунопрофілактики створені вакцини, які можуть знизити захворюваність, але велика їх вартість затримує широке впровадження в практику. Також після перенесення гепатиту А, хворий на протязі 6-ти місяців, повинен дотримуватися дієти №5. Йому не можна робити різні щеплення (тільки проти сказу).

Источник