Чинні накази моз україни щодо профілактики сніду та гепатиту

Øëÿõè ïåðåäà÷³ â³ðóñó ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè. Ãîëîâí³ íàïðÿìêè ïðîô³ëàêòèêè ÑͲÄó. Ìåõàí³çìè ïåðåäà÷³ ãåïàòèò³â À, Â, Ñ. Àóòî³ìóíí³ òà ïîçàïå÷³íêîâ³ ïàòîëîã³÷í³ ïðîÿâè õâîðîáè. Ïîêàçàííÿ òà åôåêòèâí³ñòü ùåïëåííÿ ÿê çàñîáó ïðîô³ëàêòèêè â³ðóñíèõ ãåïàòèò³â.

Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.

Ðàçìåùåíî íà https://www.allbest.ru/

ÊÇ » Áåðäÿíñüêèé ìåäè÷íèé êîëåäæ» ÇÎÐ

Êîíòðîëüíà ðîáîòà

Òåìà: Ïðîô³ëàêòèêà ÑͲÄó òà ãåïàòèò³â

1. Ïðîô³ëàêòèêà ÑͲÄó

Ïðîô³ëàêòèêà ÑͲÄó âêëþ÷ຠâ ñåáå:

· Ïðîïàãàíäó çàñîá³â ïîïåðåäæåííÿ çàðàæåííÿ ²Ë;

· Çì³íà ñïîñîáó æèòòÿ ëþäåé;

· Çâåäåííÿ äî ì³í³ìóìó ôàêòîð³â ðèçèêó ñåðåä îñ³á, ÿê³ íàëåæàòü äî ãðóï ï³äâèùåíî¿ íåáåçïåêè ³íô³êóâàííÿ;

· Âèâ÷åííÿ ñîö³àëüíèõ óìîâ, ùî ñïðèÿþòü ïîøèðåííþ çàõâîðþâàííÿ.

Íàéíàä³éí³øèé ñïîñ³á óáåðåãòèñÿ â³ä ÑͲÄó — öå óíèêíóòè çàðàæåííÿ â³ðóñîì ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè (²Ë). Ïðîô³ëàêòèêà ²Ë-³íôåêö³¿ íà äàíèé ìîìåíò º íàéá³ëüø âàæëèâèì çàñîáîì áîðîòüáè ç íåþ. Â÷åíèìè â óñüîìó ñâ³ò³ âåäåòüñÿ ðîçðîáêà âàêöèíè ïðîòè ²Ë. Íåçâàæàþ÷è íà äåÿê³ îáíàä³éëèâ³ ðåçóëüòàòè, ãîâîðèòè ïðî âèíàõ³ä òàêî¿ âàêöèíè ïîêè ðàíî. Îòæå, ïðîô³ëàêòèêà ÑͲÄó ñòຠîñîáèñòîþ ñïðàâîþ êîæíî¿ ëþäèíè.

 ÿêîñò³ ïðîô³ëàêòèêè ÑͲÄó íåîáõ³äíî ðåòåëüíî äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë ñòåðèë³çàö³¿ ïðåäìåò³â çàãàëüíîãî êîðèñòóâàííÿ: õ³ðóðã³÷íèõ òà ñòîìàòîëîã³÷íèõ ³íñòðóìåíò³â, âèêîðèñòàííÿ îäíîðàçîâèõ øïðèö³â, ïåðåâ³ðêà äîíîðñüêî¿ êðîâ³ ïðè ïåðåëèâàíí³, ³íøèõ ïðåïàðàò³â, ùî ì³ñòÿòü êðîâ. À òàê ñàìî íåîáõ³äíî äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë ã³ã³ºíè ïðè êîðèñòóâàíí³ òóàëåòíèì ïðèëàääÿì, îñîáëèâî òàêèìè, íà ÿêèõ ìîæå çáåð³ãàòèñÿ ñë³ä êðîâ³ (áðèòâè, ìàí³êþðí³ íîæèö³ ³ ò.ä.)

Âàã³òí³ æ³íêè, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ï³ä íàãëÿäîì ä³ëüíè÷íèõ ã³íåêîëîã³â, â îáîâ’ÿçêîâîìó ïîðÿäêó çäàþòü àíàë³çè íà ÑÍ²Ä ïðîòÿãîì ïåðøî¿ òà äðóãî¿ ïîëîâèí âàã³òíîñò³.

Äóæå âàæëèâà òàêîæ ïðîô³ëàêòèêà çàðàæåííÿ ñòàòåâèì øëÿõîì. Ïðè ñòàòåâîìó æèòò³ íåîáõ³äíî ïàì’ÿòàòè ïðî âèêîðèñòàííÿ ïðåçåðâàòèâà ³ ñïåðì³öèä³â. Âèêîðèñòîâóéòå ïðåçåðâàòèâ äëÿ âàã³íàëüíîãî ³ àíàëüíîãî ñåêñó. Âèêîðèñòîâóéòå âîäîðîç÷èííó çìàùåííÿ (íà ñèë³êîíîâ³é îñíîâ³). Æèðîñîäåðæàùèå çìàùåííÿ (äèòÿ÷èé êðåì, ³ ò.ï.) ìîæóòü ïîøêîäèòè ëàòåêñ. Íå âèêîðèñòîâóéòå ÿê ìàñòèëî ñëèíó. Ïðè ÷àñò³é çì³í³ ñòàòåâèõ ïàðòíåð³â íåîáõ³äíà ðåãóëÿðíà ä³àãíîñòèêà ³íôåêö³é, ùî ïåðåäàþòüñÿ ñòàòåâèì øëÿõîì (²ÏÑØ), òîáòî ðåãóëÿðíî çäàâàòè àíàë³çè.

Ïðîô³ëàêòèêà ÑͲÄó òà ³íø³ ïîâ’ÿçàí³ ç íåþ çàõîäè ïîâèíí³ ïîºäíóâàòèñÿ ³ç ïðîïàãàíäîþ çäîðîâîãî ñïîñîáó æèòòÿ, â³äìîâè â³ä íàðêîòèê³â, ÷³òêîñò³ â ñòàòåâèõ êîíòàêòàõ, òóðáîòè ïðî ïîñò³éíå ïàðòíåð³. Îñíîâíîþ ïðè÷èíîþ ïîøèðåííÿ ÑͲÄó ñåðåä íàðêîìàí³â º îáì³í ãîëêàìè òà øïðèöàìè, à òàêîæ ³ñíóâàííÿ øèðîêî ðîçãîðíóòî¿ ìåðåæ³ ï³äï³ëüíèõ ïðèòîí³â ç ïðàêòèêîþ ïðîêàòó ³íñòðóìåíò³â äëÿ âíóòð³øíüîâåííîãî ââåäåííÿ íàðêîòèê³â. Âåëèêå çíà÷åííÿ ìຠïðîô³ëàêòè÷íà ðîáîòà ñåðåä ãîìîñåêñóàë³ñò³â, îñê³ëüêè âîíè âñòóïàþòü ó ÷èñëåíí³ ñåêñóàëüí³ êîíòàêòè, íåðîçá³ðëèâ³ ó âèáîð³ ñòàòåâèõ ïàðòíåð³â, ÷àñòî õâîð³þòü íà çàðàçí³ ñòàòåâèìè õâîðîáàìè, â òîìó ÷èñë³ ³ ÑͲÄîì.

Ó çîâí³øíüîìó ñåðåäîâèù³ Â²Ë äóæå øâèäêî ðóéíóºòüñÿ, òîìó ìîæíà ââàæàòè âêðàé íèçüêîþ â³ðîã³äí³ñòü éîãî ïåðåäà÷³ ïðè ïîâñÿêäåííèõ êîíòàêòàõ ëþäåé, ùî ñóïðîâîäæóþòüñÿ ðóêîñòèñêàííÿìè, ñï³ëüíèìè òðàïåçàìè, ïðè êàøë³, ÷õàíí³ ³ ³í Îäíàê ³ âèêëþ÷èòè òàêó ìîæëèâ³ñòü íå ìîæíà. Òîìó íåîáõ³äí³ òàê³ æ çàõîäè ñàìîçàõèñòó â³ä çàðàæåííÿ, ÿê ³ ïðè ³íøèõ ³íôåêö³éíèõ õâîðîáàõ, çîêðåìà ìèòòÿ ïîñóäó ãàðÿ÷îþ âîäîþ ç ìèëîì çàì³ñòü îïîë³ñêóâàííÿ ¿¿ ï³ä êðàíîì, ðåòåëüíà îáðîáêà ðóê ï³ñëÿ êîíòàêòó ç ÿêîþ-íåáóäü ð³äèíîþ îðãàí³çìó õâîðîãî, îñîáëèâî ç êðîâ’þ.

Óíèêíóòè çàðàæåííÿ Â²Ë íå òàê ñêëàäíî, ÿê âèë³êóâàòè âæå ³ñíóþ÷ó ³íôåêö³þ, òîìó âàðòî äîêëàäàòè âñ³õ çóñèëü äëÿ òîãî, ùîá ³ íàñ ³ íàøèõ ä³òåé ìèíóëà öÿ á³äà.

2. Ïðîô³ëàêòèêà ãåïàòèò³â

³ðóñè ãåïàòèò³â ìîæóòü áóòè ïóñêîâèì ìåõàí³çìîì àóòî³ìóííèõ ïðîöåñ³â òà ïðè÷èíîþ ð³çíîìàí³òíèõ ïîçàïå÷³íêîâèõ ïàòîëîã³÷íèõ ïðîÿâ³â, ùî âèíèêàþòü â îðãàí³çì³ ëþäèíè. Ó çíà÷íî¿ ÷àñòèíè îñ³á ãîñòð³ â³ðóñí³ ãåïàòèòè íàáóâàþòü õðîí³÷íî¿ ôîðìè ç ìîæëèâèì ïîäàëüøèì ðîçâèòêîì öèðîçó òà ðàêó ïå÷³íêè.

Ïðîô³ëàêòèêà ãåïàòèòó À: Ïåðåäáà÷ຠâïëèâ íà óñ³ ëàíêè åï³äåì³÷íîãî ïðîöåñó: äæåðåëî ³íôåêö³¿ , ìåõàí³çìè ïåðåäà÷³ çáóäíèêà òà íåñïðèÿòëèâ³ñòü ïðîöåñó. Âïëèâ íà äæåðåëî ³íôåêö³¿.  åíäåì³÷íèõ âîãíèùàõ, îñîáëèâî â äèòÿ÷èõ êîëåêòèâàõ, ïðîòÿãîì 35 äí³â â³ä ïî÷àòêó ³çîëÿö³¿ îñòàííüîãî õâîðîãî íå äîçâîëÿºòüñÿ ïåðåâîäèòè ä³òåé ç îäí³º¿ ãðóïè ÷è êëàñó â ³íøèé òà â ³íø³ äèòÿ÷³ óñòàíîâè. Ó ðàç³ âèíèêíåííÿ ñâ³æîãî âèïàäêó, â³äë³ê ÷àñó êàðàíòèíó ïî÷èíàºòüñÿ ñïî÷àòêó.

Âðàõîâóþ÷è â³äñóòí³ñòü õðîí³÷íîãî íîñ³éñòâà â³ðóñó ãåïàòèòó À, ïîäàëüøå ñïîñòåðåæåííÿ ï³ñëÿ âèïèñêè çà ïåðåõâîð³ëèì âåäåòüñÿ àìáóëàòîðíî. Ñïîñòåðåæåííÿ çà îêðåìèìè ðåêîíâàëåñöåíòàìè âåäåòüñÿ íà ïðîòÿç³ 6 ì³ñÿö³â, ÿê ïðàâèëî öå îñîáè ó ÿêèõ â³äíîâëþâàëüí³ ïðîöåñè ³äóòü äóæå ïîâ³ëüíî (íàðêîìàíè. àëêîãîë³êè). Âïëèâ íà ìåõàí³çìè ïåðåäà÷³ â³ðóñó ãåïàòèòó À.

Âðàõîâóþ÷è ùî îñíîâíèì ìåõàí³çìîì ïåðåäà÷³ º ôåêàëüíî-îðàëüíèé òî ³ çàõîäè ïðîô³ëàêòèêè íàö³ëåí³ ïåðø çà âñå íà éîãî ðîçðèâ. Âîíè ïåðåäáà÷àþòü:

ï³äâèùåííÿ ñàí³òàðíî¿ êóëüòóðè íàñåëåííÿ;

ïîêðàùåííÿ ñàí³òàðíî-ã³ã³ºí³÷íèõ óìîâ æèòòÿ;

ñóðîâå äîòðèìàííÿ íîðì ³ ïðàâèë âîäîïîñòà÷àííÿ;

ÿê³ñíå çíåçàðàæåííÿ òà óòèë³çàö³ÿ ñò³÷íèõ âîä ³ òâåðäèõ âèêèä³â;

äîòðèìàííÿ ñàí³òàðíèõ óìîâ ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³, îñîáëèâî â êîëåêòèâàõ òà â ñèñòåì³ ãðîìàäñüêîãî õàð÷óâàííÿ.

Ñïåöèô³÷íà ïðîô³ëàêòèêà ãåïàòèòó À. Íàéá³ëüø ðåàëüíèì çàñîáîì º âàêöèíàö³ÿ íå³ìóííîãî ïðîøàðêó íàñåëåííÿ. Âàêöèíàö³ÿ ìîæå áóòè îäíîðàçîâîþ òà ïî÷èíàòèñÿ ÿê ìîæíà ðàí³øå ï³ñëÿ ïî÷àòêó ðåºñòðàö³¿ ï³äâèùåííî¿ çàõâîðþâàíîñò³ ç çàëó÷åííÿì íå ìåíø 70-80 % îñ³á ç ãðóï ðèçèêó (ä³òè øê³ëüíèõ òà äîøê³ëüíèõ çàêëàä³â). Äëÿ çàêð³ïëåííÿ ³ìóí³òåòó ðåâàêöèíàö³þ âàðòî ïðîâîäèòè ÷åðåç 6-12 ì³ñÿö³â ï³ñëÿ ââåäåííÿ ïåðøî¿ äîçè âàêöèíè.

Ïðîô³ëàêòèêà ãåïàòèòó Â: Ïîïåðåäæåííÿ ïàðåíòåðàëüíîãî ìåõàí³çìó òà éîãî øëÿõ³â ïåðåäà÷³ º îäíèì ç åôåêòèâíèõ íåñïåöèô³÷íèõ çàñîá³â ïðîô³ëàêòèêè ãåïàòèòó Â.Çàïîá³ãàííÿ øòó÷íèõ ïàðåíòåðàëüíèõ øëÿõ³â ïåðåäà÷³ â³ðóñó ãåïàòèòó  ïåðåäáà÷àº:

äîñë³äæåííÿ óñ³õ äîíîð³â êðîâ³, îðãàí³â, òêàíèí, ñïåðìè íà íàÿâí³ñòü òðàíñàì³íàç;

Читайте также:  После лечения гепатита что можно кушать

ïåðåëèâàííÿ ò³ëüêè îáñòåæåíî¿ êîíñåðâîâàíî¿ êðîâ³;

Ïðîô³ëàêòèêà ïðèðîäíèõ øëÿõ³â ãåïàòèòó  çä³éñíþºòüñÿ ïðîâåäåííÿì ñàí³òàðíî-îñâ³òíüî¿ ðîáîòè ïåðø çà âñå ç ïðåäñòàâíèêàìè ãðóï ðèçèêó (ï³äë³òêè òà îñîáè ÿê³ ìàþòü áåçëàäí³ ãåòåðî-òà ãîìîñåêñóàëüí³ ñòîñóíêè, ìåäè÷í³ ïðàö³âíèêè). Ïåðåäà÷à â³ðóñó ãåïàòèòó  â³ä ³íô³êîâàíî¿ ìàòåð³ äî äèòèíè ó 80-95% âäàºòüñÿ çàïîá³ãòè øëÿõîì ñâîº÷àñíî¿ ³ìóí³çàö³¿ íîâîíàðîäæåíî¿ äèòèíè. Òàêèì ä³òÿì ó ïåðø³ 12 ãîäèí ï³ñëÿ íàðîäæåííÿ ââîäÿòü â âåðõíþ áîêîâó ä³ëÿíêó ñòåãíà 0,5 ìë. ãàìàãëîáóë³íó ÃÁ, à â äðóãó íèæíþ 0,5 ìë. âàêöèíè, ÷åðåç 1 ì³ñÿöü ââîäÿòü 0,5 ìë. âàêöèíè ³ ÷åðåç 6 ì³ñÿö³â — 0.5 ìë. âàêöèíè.

Íàä³éíèì çàñîáîì çàõèñòó íàñåëåííÿ â³ä â³ðóñíîãî ãåïàòèòó  º âèðîáëåííÿ íåñïðèéíÿòëèâîñò³ øëÿõîì éîãî âàêöèíàö³¿. Íàêàçîì ÌÎÇ Óêðà¿íè ¹48 â³ä 03.02.2006 ðîêó ùåïëåííÿ ïðîòè ãåïàòèòó  ä³ëèòüñÿ íà òðè ðîçä³ëè: 1. ùåïëåííÿ çà â³êîì; 2. ùåïëåííÿ çà åï³äïîêàçàííÿìè; 3. ùåïëåííÿ ÿê³ ðåêîìåíäîâàí³. Ùåïëåííÿ çà â³êîì ïåðåäáà÷ຠâàêöèíàö³þ óñ³õ íîâîíàðîäæåíèõ â ïåðø³ 12 ãîäèí æèòòÿ, 1-ì³ñÿöü, 6-ì³ñÿöü. ijòè íàðîäæåí³ ìàòåðÿìè íîñ³ÿìè àíòèãåíó â³ðóñíîãî ãåïàòèòó  âàêöèíóþòüñÿ â ïåðø³ 12 ãîäèí æèòòÿ, â 1-ì³ñÿöü, íà 6-ì³ñÿöü, òà 12- ì³ñÿöü æèòòÿ äèòèíè.

Âàêöèíàö³¿ ï³äëÿãàþòü äîðîñë³: ìåäè÷í³ ïðàö³âíèêè, ñòåäåíòè ñåðåäí³õ, âèùèõ ìåäè÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, ÿê³ ïðîôåñ³íî ìàþòü êîíòàêò ç êðîâ’þ, ¿¿ ïðåïàðàòàìè òà çä³éñíþþòü ïàðåíòåðàëüí³ ìàí³ïóëÿö³¿.

Ùåïëåíþ çà åï³äïîêàçàííÿìè ï³äëÿãàþòü:

îñîáè, ÿê³ êîíòàêòóâàëè ç õâîðèìè íà ãåïàòèòÂ, òà íîñ³ÿìè HBV (â³ðóñó ãåïàòèòó Â);

õâîð³, ÿê³ ïåðåáóâàþòü íà ãåìîä³àë³ç³ òà îòðèìóþòü ãåìîòðàíôó糿 ³ ³íºêö³¿ ë³êóâàëüíî- ä³àãíîñòè÷íèõ ïðåïàðàò³â, õâîð³ íà ãåìîô³ë³þ, ä³òè ³ç çëîÿê³ñíèìè íîâîóòâîðåííÿìè; * ðåö³ï³ºíòè äîíîðñüêî¿ êðîâ³ òà ¿¿ ïðåïàðàò³â; * ä³òè â äèòÿ÷èõ áóäèíêàõ òà áóäèíêàõ äèòèíè;

÷ëåíè ðîäèíè, â ÿêèõ º õâîð³ íà ãåïàòèò  òà íîñ³¿ HBV; * ïàö³ºíòè ç õðîí³÷íèìè çàõâîðþâàííÿìè ïå÷³íêè;

ïàö³ºíòè ÿê³ ï³äëÿãàþòü ïëàíîâîìó îïåðàòèâíîìó âòðó÷àííþ. Ïðè ãåïàòèòíî — â³ðóñí³é Ñ ³íôåêö³¿ ãîëîâíèìè øëÿõàìè ðîçïîâñþäæåííÿ â³ðóñó º øòó÷í³ ìåäè÷í³ ³ íåìåäè÷í³ ïàðåíòåðàëüí³ âòðó÷àííÿ. Òîìó ³ çàõîäè íåñïåöèô³÷íî¿ ïðîô³ëàêòèêè íàö³ëåí³ íà ðîçðèâ öèõ øëÿõ³â ïåðåäà÷³. Çàïîá³ãàííÿ çàðàæåííÿ â³ðóñîì ãåïàòèòó Ñ â ìåäè÷íèõ óñòàíîâàõ ïåðåäáà÷àº:

ïðàâèëüíèé ï³äá³ð äîíîð³â êðîâ³. îðãàí³â, òêàíèí, ñïåðìè òà íåäîïóùåííÿ äî äîíîðñòâà îñ³á ³ç ãðóï ðèçèêó (íàðêîìàí³â, àëêîãîë³ê³â, ïîâ³é, ñåê.ìåíøèí);

îáîâ’ÿçêîâå îáñòåæåííÿ äîíîð³â íà â³äñóòí³ñòü àíòèãåíà â³ðóñó ãåïàòèòóÑ;

îáñòåæåííÿ êðîâ³ äîíîðà íà àêòèâí³ñòü àì³íîòðàíñôåðàç;

ïåðåëèâàííÿ ò³ëüêè êîíñåðâîâàíî¿ êðîâ³ ÷è ¿¿ êîìïîíåíò³â, îáñòåæåíèõ íà àíòèãåí â³ðóñó ãåïàòèòó Ñ; * îáìåæåííÿ ïåðåëèâàíü êðîâ³, çàì³íîþ ¿¿ â³äïîâ³äíèìè êðîâîçàì³ííèêàìè, âèêîðèñòàííÿ àóòîëîã³÷íî¿ êðîâ³; * óñ³ ³íâàç³éí³ âòðó÷àííÿ ïîâèíí³ âèêîíóâàòèñÿ ò³ëüêè ñòåðèëüíèì ìåäè÷íèì ³íñòðóìåíòàð³ºì (ðàçîâîãî àáî áàãàòîðàçîâîãî âèêîðèñòàííÿ);

ïîñò³éíå äîòðèìàííÿ ìåäè÷íèì ïåðñîíàëîì ë³êóâàëüíî-ïðîô³ëàêòè÷íèõ çàêëàä³â óìîâ ïðîòèåï³äåì³÷íîãî ðåæèìó; ÿê³ñíó äåçèíôåêö³þ, ïåðåäñòåðåë³çàö³éíó îáðîáêó ³ ñòåðèë³çàö³þ ìåäè÷íîãî ³íñòðóìåíòàð³þ áàãàòîðàçîâîãî âèêîðèñòîâóâàííÿ.

ìàêñèìàëüíå âèêîðèñòàííÿ, ïðàâèëüíå çíåçàðàæóâàííÿ òà óòèë³çàö³ÿ ìåäè÷íîãî ³íñòðóìåíòàð³þ ðàçîâîãî êîðèñòóâàííÿ.

Òåðì³íîâ³ çàõîäè ïðîô³ëàêòèêè çàðàæåííÿ â³ðóñó ãåïàòèòó Ñ, ÿê ³ ³íøèìè â³ðóñàìè ç ïàðåíòåðàëüíèì ìåõàí³çìîì ïåðåäà÷³, ïåðåäáà÷àþòü:

ïðè ïîòðàïëÿí³ êðîâ³, àáî ³íøî¿ á³îëîã³÷íî¿ ð³äèíè ïàöºíòà íà â³äêðèò³ ä³ëÿíêè øê³ðè ìåäè÷íîãî ïåðñîíàëó ¿õ íåîáõ³äíî ðåòåëüíî â³äìèòè â ïðîòî÷í³é âîä³ ç ìèëîì, à ïîò³ì öþ ä³ëÿíêó øê³ðè îáðîáèòè îäíèì ³ç àíòèñåïòèê³â (70 % ð-í ñïèðòó, 3% ð-í ïåðåêèñó âîäíþ, ñòåð³ë³óì, éîäîáàê, êóòàñåïò Ã,Ô, òîùî);

ó ðàç³ ïîð³çó ÷è ïðîêîëó øê³ðè ãîñòðèì ³íñòðóìåíòîì íåîáõ³äíî íåãàéíî çäîðîâîþ ðóêîþ ïåðåäàâèòè ä³ëÿíêó ðóêè âèùå òðàâìîâàíîãî ì³ñöÿ, âèäàâèòè ç íå¿ ê³ëüêà êðàïëèí êðîâ³, à ïîò³ì ðàíó ðåòåëüíî ïðîìèòè ïðîòî÷íîþ âîäîþ ç ìèëîì ³ îáðîáèòè îäíèì ³ç àíòèñåïòèê³â;

ïðè ïîòðàïëÿí³ êðîâ³ â î÷³ ³õ íåîáõ³äíî ðåòåëüíî ïðîìèòè ïðîòî÷íîþ âîäîþ, à ïîò³ì çàêàïàòè 1-2 % ðîç÷èíîì áîðíî¿ êèñëîòè, àáî ðîç÷èíîì àëüáóöèäó íàòð³þ.

Äëÿ çàïîá³ãàííÿ íåìåäè÷íèõ ïàðåíòåðàëüíèõ øëÿõ³â ïåðåäà÷³ â³ðóñó íåîáõ³äíî ðîçðîáëÿòè ñïåö³àëüí³ ñîö³àëüíî-àäàïö³éí³ òà ³íø³ ïðîãðàìè äëÿ íàñåëåííÿ ç øèðîêèì çàëó÷åííÿì çàñîá³â ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿.  öèõ ïðîãðàìàõ íåîáõ³äíî ïåðåäáà÷èòè øèðîêó ïðîïàãàíäó ï³äâèùåííÿ çàãàëüíîêóëüòóðíîãî ð³âíÿ íàñåëåííÿ, ïðî øêîäó âæèâàííÿ íàðêîòèê³â ³ ÿê çàïîá³ãòè çàðàæåííÿ â³ðóñîì ãåïàòèòó  ³ Ñ òà Â²Ë îñîáàì, ÿê³ âæèâàþòü íàðêîòèêè ³í’ºêö³éíèì øëÿõîì.

³ìóíîäåô³öèò ãåïàòèò â³ðóñíèé ïðîô³ëàêòèêà

3. Ìàòåð³àëè ñàìîêîíòðîëþ

ÇÀÂÄÀÍÍß 1.

Ó äèòÿ÷îìó çàêëàä³ âèÿâëåíî äåê³ëüêà âèïàäê³â â³ðóñíîãî ãåïàòèòó À.

ßê³ çàõîäè òðåáà ïðîâåñòè?

ÇÀÂÄÀÍÍß 2

Äèòèíà 7 ì³ñÿö³â. Ïåðåíîñèòü â³ðóñíèé ãåïàòèò Â. Ðàïòîâî íàñòóïèëî ïîã³ðøåííÿ ñòàíó: íàðîñëà æîâòÿíèöÿ, çìåíøèëèñÿ ðîçì³ðè ïå÷³íêè, ç’ÿâèëàñÿ ïîâòîðíà áëþâîòà, â³äìîâèâñÿ â³ä ¿æ³, íå êîíòàêòíèé, ïåð³îäè÷íî âòðà÷ຠñâ³äîì³ñòü, ã³ïîðåôëåêñ³ÿ, àëå ðåàãóº íà áîëüîâ³ ïîäðàçíèêè.

1. Ïîñòàâòå ä³àãíîç.

2. Íàì³òüòå ïëàí îáñòåæåííÿ õâîðîãî.

3. Âèä³ë³òü ïîêàçíèêè ëàáîðàòîðíèõ äàíèõ, ùî ï³äòâåðäæóþòü ä³àãíîç.

ÇÀÂÄÀÍÍß 3

Õâîðîìó 7 ðîê³â. Ïåðåíîñèòü â³ðóñíèé ãåïàòèò Â. ijàãíîç âåðèô³êîâàíèé êë³í³÷íî ³ ëàáîðàòîðíî. Çàõâîðþâàííÿ ïðîò³êຠëåãêî. ×åðåç ì³ñÿöü â³ä ïî÷àòêó çàõâîðþâàííÿ ñêàðã íåìàº, ñàìîïî÷óòòÿ õîðîøå, æîâòÿíèöÿ â³äñóòíÿ, àëå çáåð³ãàºòüñÿ çá³ëüøåíà íà 2,5-3,0 ñì íèæ÷å ðåáåðíî¿ äóãè ³ óù³ëüíåíà ïå÷³íêà ³ òðèðàçîâî ï³äâèùåí³ ÀËÒ ³ ÀÑÒ. Âèïèñêà â³äêëàäåíà. Çàëèøåíèé â ñòàö³îíàð³, Ïðîâîäèòüñÿ áàçèñ-òåðàï³ÿ. Ùå ÷åðåç ì³ñÿöü, òîáòî ÷åðåç äâà ì³ñÿö³ â³ä ïî÷àòêó çàõâîðþâàííÿ ïîë³ïøåííÿ íå â³äáóëîñÿ: ãåïàòîìåãàë³ÿ, ã³ïåðôåðìåíòåì³ÿ, ñòàëà ïîçèòèâíîþ òèìîëîâà ïðîáà, õî÷à ñàìîïî÷óòòÿ çàëèøàºòüñÿ õîðîøèì.

1. ßêèé îñòàòî÷íèé ä³àãíîç?

2. ßê ïîâèííà çì³íèòèñÿ òåðàï³ÿ?

ÇÀÂÄÀÍÍß 4

Äèòèíà ïåðåíåñëà â³ðóñíèé ãåïàòèò À æîâòÿíè÷íó ëåãêó ôîðìó. Âèïèñàíèé ç³ ñòàö³îíàðó ó çâ’ÿçêó ç îäóæàííÿì.

Ïðèçíà÷òå ðåàá³ë³òàö³éí³ çàõîäè.

³äïîâ³ä³

ÇÀÂÄÀÍÍß 1:

Íà ãðóïó íàêëàäàºòüñÿ êàðàíòèí íà 50 äí³â ç äíÿ ³çîëÿö³¿ õâîðîãî. ijòè ç êàðàíòèííèõ ãðóï ï³ääàþòüñÿ ðåãóëÿðíîìó îãëÿäó ë³êàðåì ³ ñïîñòåðåæåííþ íà âåñü ïåð³îä êàðàíòèíó.  ãðóïàõ çä³éñíþºòüñÿ äåç³íôåêö³ÿ, ÿê ³ ïðè ³íøèõ êèøêîâèõ ³íôåêö³ÿõ.

Читайте также:  Гепатит как передается через слюну или нет

ÇÀÂÄÀÍÍß 2:

1. ³ðóñíèé ãåïàòèò Â. Êîìà 1 (ÎÏÅ Ø).

2. Âèçíà÷åííÿ ñïåöèô³÷íèõ ³ íåñïåöèô³÷íèõ ìàðêåð³â â³ðóñíèõ ãåïàòèò³â.

3. Âèñîê³ öèôðè á³ë³ðóá³íó êðîâ³, íàðîñòàííÿ â³ëüíî¿ ôðàêö³¿, íèçüêà àêòèâí³ñòü ïå÷³íêîâèõ ôåðìåíò³â, çíèæåííÿ ïðîòðîìá³íó êðîâ³, ï³äâèùåííÿ ð³âíÿ ñå÷îâèíè, êðåàòèí³íó êðîâ³, íåéòðîô³ëüíèé ëåéêîöèòîç ó ôîðìóë³ êðîâ³, çíèêíåííÿ ç êðîâ³ ÍÂsÀg òà ³í.

ÇÀÂÄÀÍÍß 3:

ijàãíîç: ãîñòðèé â³ðóñíèé ãåïàòèò Â, ëåãêèé ïåðåá³ã, ïðîãðåäèåíòíàÿ ôîðìà.

˳êóâàííÿ: òåðì³íîâî íåîáõ³äíà ³íòåðôåðîíîòåðàï³ÿ.

ÇÀÂÄÀÍÍß 4:

Äèñïàíñåðíå ñïîñòåðåæåííÿ â ãåïàòîöåíòð³ ³ ʲdz çà ì³ñöåì ïðîæèâàííÿ ïðîòÿãîì 6 ì³ñÿö³â. Ïåðøèé îãëÿä ³ îáñòåæåííÿ äèòèíè ÷åðåç 10-30 äí³â ï³ñëÿ âèïèñêè ³ç ñòàö³îíàðó. Ïîâòîðí³ —÷åðåç 3 ³ 6 ì³ñÿö³â. Ïðè â³äñóòíîñò³ çàëèøêîâèõ êë³í³÷íèõ ÿâèù ³ ïîâíî¿ íîðìàë³çàö³¿ á³îõ³ì³÷íèõ ïðîá ðåêîíâàëåñöåíòè ìîæóòü áóòè çíÿò³ ç îáë³êó. Ïðè íàÿâíîñò³ áóäü-ÿêèõ çàëèøêîâèõ ÿâèù äèñïàíñåðíå ñïîñòåðåæåííÿ ïðîäîâæóºòüñÿ äî ïîâíîãî îäóæàííÿ.

Ðåêîìåíäóºòüñÿ: çâ³ëüíåííÿ â³ä â³äâ³äóâàííÿ øêîëè, ä / ñàäó íà 7-10 äí³â ï³ñëÿ âèïèñêè ³ç ñòàö³îíàðó. Äîòðèìàííÿ 䳺òè ¹ 5. Çâ³ëüíåííÿ â³ä çàíÿòü ñïîðòîì ³ âàæêî¿ ô³çè÷íî¿ ïðàö³. Ñàíàòîðíî-êóðîðòíå ë³êóâàííÿ ÷åðåç 6 ì³ñÿö³â ï³ñëÿ âèïèñêè. Íåáàæàíî â öåé ïåð³îä ïðîâåäåííÿ ïëàíîâèõ îïåðàö³é.

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru

Источник

Студопедия

КАТЕГОРИИ:

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Відповідно до ст. 25 Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» (№ 155/98-ВР від 03.03.1998 р.), зараження вірусом імунодефіциту людини медичних і фармацевтичних працівників при виконанні ними професійних обов’язків належить до професійних захворювань.

Особливості роботи медичного працівника з Віл-інфікованими пацієнтами. Поняття про «виробничу аварію» і порядку дій в разі її виникнення

ВІЛ-інфекція – хвороба, що розвивається в результаті довготривалої персистенції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини, і характеризується повільно прогресуючою дисфункцією імунної системи.

ВІЛ-інфіковані – особи, в організмі яких при лабораторному дослідженні виявлено вірус імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія ВІЛ-інфекції, перебігає з ураженням імунної та нервової системи і проявляється розвитком тяжких вірусних, бактеріальних, паразитарних уражень і/або злоякісних новоутворень, які призводять до смерті хворого.

кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту людини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу. Наказом № 120 Міністра охорони здоров’я від 25.05.2000 р. була затверджена «Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного зараження ВІЛ-інфекцією».

Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров’ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв’язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі — біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами.

Медичні працівники зобов’язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т.ін.).

Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень.

Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється.

З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.

При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні і т. ін., медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби — захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.

Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5% -ним спиртовим розчином йоду.

Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

Усі маніпуляції з кров’ю і сироватками в лабораторіях виконуються за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів,

Будь-які ємкості з кров’ю, іншими біологічними рідинами (без винятку), біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.

У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.

Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з’єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Опти­мальною є доставка в сумках-холодильниках.

Читайте также:  Как сказать жене о гепатите с

Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев’яних ящиках, поліетиленових пакетах.

Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.

Аварієюслід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкіри покривів кров’ю та іншими біологічними рідинами.

Якщо контакт з кров’ю, біологічними рідинами чи біоматоріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен;

· зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

· видавити кров із рани;

· ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 5%-ною настоянкою йоду при порізах, 3%-ним перекисом водню);

· ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70%-ним розчином етилового спирту;

· на рану накласти пластир, надіти напальчник, при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

· терміново-повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

У разі забруднення кров’ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:

· обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 3%-ним розчином перекису водню, 3%-ним розчином хлораміну);

· промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

· ротової порожнини — прополоскати 70%-ним розчином етилового спирту;

· порожнини носа — закапати 30%-ним розчином альбуциду;

· очі — промити водою (чистими руками), закапати 30% — ним розчином ільбуциду.

Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05%-ний розчин перманганату калію.

Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:

· при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

· здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції;

· не терти руками слизові оболонки.

У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу па халат, одяг:

· одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів:

· шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70%-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

· забруднене взуття дворазове протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.

В усіх лікувапьно-профілактичних закладах ведеться форма 108-о «Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом» (додаток 2).

У журналі відмічають:

1. Порядковий номер.

2. Дата та час аварії заповнюються словами, указати години і хвилини.

3. Характер аварії (ушкодження, укол, поріз, попадання біоматеріалу шкіру, слизові оболонки, одяг та інші).

4. Робота, яка виконувалася під час аварії.

5. Прізвище, ім’я, по батькові потерпілою заповнюється на підставі паспортних даних.

6. Джерело зараження, вид матеріалу, що інфікує (кров та її продукти, амніотична рідина чи інші біологічні рідини).

7. Особистий код чи прізвище, ім’я та по батькові особи (за її згодою), як належав цей біологічний матеріал.

Ці відомості підписуються завідувачем відділення (лабораторії) або інше уповноваженою особою, а також головою (членом) режимної комісії.

Журнал підписується головою режимної комісії 1 раз на місяць з зазначенням дати.

Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують (за його згодою) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після аварії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження.

Якщо результат негативний, то наступне тестування має проводитися через 3, 6 місяців і далі — через рік.

Якщо профаварія мала місце під час роботи з біоматеріалом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, то потерпілому співробітнику на період нагляду за ним забороняється здавати донорську кров (тканини, органи), і проводиться екстрена профілактика, тобто приймання антиретровірусних лікарських засобів (за згодою потерпілого). Це бажано зробити якнайшвидше, але не пізніше 24-36 годин після факту пошкодження.

У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції на підставі форми облікової звітності №108-о надалі визнання захворювання професійним здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством.

Наявність та ведення журналів реєстрації аварій і обстеження потерпілих медичних працівників контролюється органами охорони здоров’я та територіальними санітарно-епідеміологічними станціями.

Результати обстеження медичних працівників є конфіденційними

Особливості роботи аналогічні як і при СНІду

Робота по зменшенню частоти поранень гострими інструментами та їх наслідків, а також інших контактів з кров’ю ведеться у чотирьох напрямках:

1. Модифікація інструментів з метою зменшення ризику поранення при їх використанні та знищенні.

2. Використання бар’єрних матеріалів для зменшення контактів з кров’ю хворих.

3. Інформування персоналу про характер ризику та рекомендації у відношенні більш безпечних методів роботи.

4. Дотримання заходів запобігання заражень через кров: обов’язкова вакцинація проти гепатиту В медичних працівників, які працюють з кров’ю та забезпечення зидовудином працівників, що ризикують бути ВІЛ-інфікованими.

Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 3432; Нарушение авторских прав?

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

Источник