Лікування вірусного гепатиту у дітей
— Характеристика збудника гепатиту А
— Симптоми вірусного гепатиту A в дитини
— Ускладнення вірусного гепатиту A
— Діагностика вірусного гепатиту A
— Лікування вірусного гепатиту A у дітей
— Прогноз при гепатиті A та профілактика
Вірусний гепатит A (хвороба Боткіна) в дитини – це гостре інфекційне ураження печінки, що характеризується доброякісним перебігом та супроводжується некрозом гепатоцитів. Це захворювання належить до групи кишкових інфекцій, оскільки має фекально-оральний механізм поширення. У клінічному перебігу вірусного гепатиту А виділяють дожовтяничний та жовтяничний періоди, а також реконвалесценцію. Діагностика здійснюється за даними біохімічного аналізу крові, результатами РІА та ІФА. Госпіталізація дитини з вірусним гепатитом А необхідна лише у важких випадках. Амбулаторне лікування включає дієту і симптоматичну терапію.
Характеристика збудника гепатиту А
Вірус гепатиту А належить до роду Hepatovirus, його геном представлений РНК. Вірус досить стійкий у навколишньому середовищі, зберігається протягом декількох місяців при температурі 4 градуси і протягом багатьох років при — 20 градусів. При кімнатній температурі цей вірус зберігає життєздатність кілька тижнів, гине при кип’ятінні через 5 хвилин. Ультрафіолетові промені інактивують вірус гепатиту А через одну хвилину. Збудник може деякий час зберігати життєздатність в хлорованій воді з водопроводу.
Гепатит A передається дитині за допомогою фекально-орального механізму переважно водним та аліментарним шляхом. У деяких випадках можливе зараження контактно-побутовим шляхом при користуванні предметами побуту, посудом. Спалахи вірусного гепатиту А при реалізації водного шляху зараження зазвичай виникають при попаданні вірусу в резервуари води громадського користування. Харчовий шлях зараження можливий як при вживанні в їжу забруднених овочів і фруктів. Контактно-побутовий шлях зараження найбільш характерний для дитячих колективів, де недостатньо уваги приділяється санітарно-гігієнічному режиму.
Природна сприйнятливість до вірусу гепатиту А у дітей досить висока, але найбільша — у дітей допубертатного віку, в яких ослаблений постінфекційний імунітет (дещо менша небезпечність характерна після субклінічного протікання інфекції). Зараження вірусним гепатитом А дитини найчастіше відбувається в колективах.
Симптоми вірусного гепатиту A в дитини
Інкубаційний період вірусного гепатиту А становить 3-4 тижні, початок захворювання зазвичай гострий, перебіг характеризується послідовною зміною періодів: до жовтяничного, жовтяничного та періоду реконвалесценції.
Дожовтяничний (продромальний) період протікає в різних клінічних варіантах: гарячковому, диспепсичному, астеновегетативному.
Гарячковий (грипоподібний) перебіг гепатиту А в дітей характеризується різким розвитком лихоманки та інтоксикаційної симптоматики (ступінь вираженості інтоксикаційного синдрому залежить від важкості перебігу). Хворі скаржаться на загальну слабкість, міалгію, головний біль, сухе покашлювання, першіння в горлі, риніт. Катаральні ознаки виражені помірно, почервоніння зіву зазвичай не відзначається, можливе їх поєднання з диспепсією (нудота, погіршення апетиту, відрижка).
Диспепсичний варіант перебігу не супроводжується катаральною симптоматикою, інтоксикація виражена слабо. Діти скаржаться переважно на розлади травлення, нудоту, блювоту, гіркоту в роті, відрижку. Нерідко відзначається тупий помірний біль у правому підребер’ї, епігастрія. Можливий розлад дефекації (діареї, запори, їх чергування).
Дожовтяничний період, що протікає по астеновегетативного шляху, є малоспецифічним. Дитина стає млявою, апатичною, скаржиться на загальну слабкість, страждає розладами сну. У деяких випадках спостерігаються продромальні ознаки, а захворювання починається відразу з жовтяниці. У випадку, якщо присутні ознаки кількох клінічних синдромів, говорять про змішаний варіант перебігу дожовтяничного періоду. Тривалість цієї фази інфекції може становити від двох до десяти днів. В середньому зазвичай продромальний період займає тиждень, поступово переходячи в наступну фазу — жовтяницю.
У жовтяничний період вірусного гепатиту А в дітей зникають ознаки інтоксикації, спадає лихоманка, покращується загальний стан. Однак диспепсична симптоматика, як правило, зберігається і посилюється. Жовтяниця розвивається поступово. Спочатку відзначають потемніння сечі, жовтуватий відтінок набувають склери, слизові оболонки вуздечки язика і м’якого піднебіння. Потім жовтіє шкіра, набуваючи інтенсивного шафранового відтінку (печінкова жовтяниця). Важкість захворювання може корелювати з інтенсивністю фарбування шкіри, але переважніше орієнтуються по диспепсичній та інтоксикаційній симптоматиці. При важкому перебігу гепатиту А в дитини можуть відзначатися ознаки геморагічного синдрому (петехії, крововиливи на слизових оболонках та шкірі, носові кровотечі). При фізикальному обстеженні відзначають жовтуватий наліт на язику, зубах. Печінка збільшена, при пальпації помірно болюча, в третині випадків відзначається збільшення селезінки. Пульс дещо зменшений (брадикардія), артеріальний тиск занижений. Кал набуває світлого відтінку аж до повного знебарвлення в розпал хвороби. Крім диспепсичних розладів, діти можуть скаржитися на астеновегетативиу симптоматику.
Тривалість жовтяничного періоду зазвичай не перевищує місяця, в середньому становить 2 тижні. Після цього починається період реконвалесценції: відбувається поступовий регрес клінічних і лабораторний ознак жовтяниці, інтоксикації, нормалізується розмір печінки. Ця фаза може бути досить тривалою, тривалість періоду реконвалесценції зазвичай досягає 3-6 місяців.
Перебіг вірусного гепатиту А в дітей переважно є легким або середньоважким, хоча в рідкісних випадках відзначаються важкопротікаючі форми захворювання. Хронізація процесу та вірусоносійство для цієї інфекції не характерні.
Ускладнення вірусного гепатиту A в дитини
Вірусний гепатит A зазвичай не схильний до загострень у дітей. В рідкісних випадках інфекція може провокувати запальні процеси у біліарній системі (холангіт, холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура). Іноді гепатит A в дитини ускладнюється приєднанням вторинної інфекції. Важкі ускладнення з боку печінки (гостра печінкова енцефалопатія) вкрай рідкісні.
Діагностика вірусного гепатиту A
При загальному аналізі крові дитини відзначається знижена концентрація лейкоцитів, лімфоцитоз, ШОЕ підвищена. Біохімічний аналіз показує різке підвищення активності амінотрансфераз, білірубінемію (переважно за рахунок зв’язаного білірубіну), знижений вміст альбуміну, низький протромбіновий індекс, підвищення сулемової та пониження тимолової проб.
Специфічна діагностика здійснюється на підставі серологічних методів (антитіла виявляються за допомогою ІФА та РІА). У жовтяничний період відзначається наростання Ig М, а в реконвалесцентний — IgG. Найбільш точна і специфічна діагностика — виявлення РНК вірусу в крові дитини за допомогою ПЛР. Виділення збудника та вірусологічне дослідження можливе, але є досить складним та недоцільним в загальній клінічній практиці.
Лікування вірусного гепатиту A у дітей
Хворобу Боткіна можна лікувати амбулаторно, госпіталізація проводиться при важких формах, а також — за епідеміологічними показниками. У період вираженої інтоксикації дітям призначається постільний режим, дієта і вітамінотерапія. Харчування в цей період подрібнене, виключена жирна їжа та продукти, що стимулюють вироблення жовчі, рекомендуються молочні та рослинні складові раціону.
Етіотропна терапія для даного захворювання в дітей не розроблена, комплекс лікувальних заходів спрямований на полегшення симптоматики та патогенетичну корекцію. З метою дезінтоксикації призначається багато пиття. З метою нормалізації травлення та підтримки нормобіоценозу кишечника призначають препарати лактулози. Спазмолітики застосовують для профілактики холестазу. При необхідності призначають препарати УДКХ (урсодезоксихоліевої кислоти). Після клінічного одужання діти перебувають на диспансерному спостереженні у гастроентеролога ще 3-6 місяців.
Прогноз при гепатиті A та профілактика захворювання
У переважній більшості випадків прогноз є позитивним. При ускладненнях з боку жовчовивідних шляхів лікування затягується, але при помилковій терапії прогноз не посилюється.
Загальні профілактичні заходи спрямовані на забезпечення якісного очищення питної води, дотримання санітарно-гігієнічних вимог при харчуванні в дитячих установах. Також повинен здійснюватись епідеміологічний контроль за виробництвом, зберіганням, транспортуванням харчових продуктів. При спалахах вірусного гепатиту А в дитячих колективах проводяться відповідні карантинні заходи. Дітей ізолюються на 2 тижні, а заразність після першого тижня жовтяничного періоду сходить нанівець. Допуск дітей до навчання здійснюють при настанні клінічного одужання. За дітьми, що контактували з хворими, здійснюють спостереження протягом 35 днів з моменту контакту.
Источник
Вірусні гепатити – це системні захворювання, які характеризуються переважним ураженням імунокомпетентної системи, печінки, травного тракту і клінічно проявляються інтоксикацією, гепатомегалією, жовтяницею.
В сучасний період виділяють наступні типи нозологічних форм, що розрізняються між собою по етіології, епідеміології та клініко-імунологічних ознаках:
· Вірусний гепатит А (інфекційний) – HAV
· Вірусний гепатит В – HBV
· Вірусний гепатит C – HCV
· Вірусний гепатит D – HDV
· Вірусний гепатит E – HEV
· Вірусний гепатит F – HFV
· Вірусний гепатит G – HGV
· Вірусний гепатит TT – TTV
Гепатит А – гостре інфекційне захворювання, що викликається РНК-вмісним вірусом, супроводжується враженням печінки і характеризується доброякісним перебігом та спонтанним видужанням.
ВГА- це невелика частинка без оболонки, розміром 26-28 нм. За сукупністю біологічних властивостей найбільш близький до групи ентеровірусів.
В антигенному відношенні відомий лише один серологічний варіант, що не дае перехресних реакцій з HBV та іншими вірусами, викликає утворення анти- HAV , екскретується в фекалії хворих.
Джерелом інфекції являється хворий та вірусоносій. Захворювання передається контактно-побутовим, водним та харчовим шляхом. Через плаценту вірус не проникає.
Після перенесеного захворювання формується стійкий пожиттєвий імунітет.
Сучасна класифікація ГА
(Нісевич Н.І., Учайкін В.Ф.,1990)
За формою: типова, атипова (безжовтянична, стерта, субклінічна)
За тяжкістю: легка, середньотяжка, тяжка
За перебігом: гострий (до 1 міс.), затяжний , з загостреннями
Періоди та їх тривалість при притиповому перебігу захворювання:
* Інкубаційний (10-45 днів)
* Продромальний (2-6 днів)
* Жовтяничний (розпалу) –7-14 днів
* Постжовтяничний (продовжується до нормалізації розмірів печінки та функціональних печінкових проб
* Реконвалесценції (відновлювальний) – 2-3 місяці
Клінічні симптоми, що визначають клінічну картину переджовтяничного періоду захворювання:
ГА у більшості хворих (66%) дітей починається гостро та супроводжується:
· Підвищення температуритіла до субфебрильних або фебрильних цифр
· Погіршання загального стану (млявість, недомагання, головний біль, зниження апетиту)
· Нудота, блювота, болі в животі ( з локалізацією в правій підреберній ділянці або без характерної локалізації
Діагноз суттєво спрощується при визначенні:
· Активності печінково-клітинних ферментів-аланін-аманотрансферази та аспартатамінотрансферази, яка в цей період значно підвищується
· Тимолової проби (збільшується)
· Рівня β-ліпопротеїдів (збільшуються)
· Уробіліну, а потім жовчних пігментів
Симптоми жовтяничного періоду ГА, що перебігає типово: характерною особливістю ВГА являється швидке покращення загального стану з появою жовтяниці. При цьому зменшуються симптоми інтоксикації, покращується апетит, збільшується рухова активність. На висоті жовтяниці розміри печінки максимально збільшені, її край ущільнений, закруглений, болючий при пальпації. Спостерігаються ахолія та холурія. Значних змін з боку інших органів не спостерігається.
При параклінічному обстеженні в типових випадках виявляється:
* Гіпербілірубінемія за рахунок зв’язаної фракції;
* Висока активність печінково-клітинних ферментів;
* Підвищені показники тимолової проби, підвищений рівень β-ліпопротеїдів;
* Жовчні пігменти в сечі.
Зміни в периферичній крові незначні та несуттєві.
Форма тяжкості при ВГА оцінюється в розпалі захворювання за ступенем виразності симптомів інтоксикації, жовтяниці, результатами біохімічних досліджень.
Критерії тяжкості ВГА
Принципи лікування хворих на гострі вірусні гепатити.
Терапія хворих на гострі вірусні гепатити повинна бути комплексною
1) Етіотропною;
2) Патогенетичною;
3) Симптоматичною.
Покази до госпіталізації:
1) хворі на легкі форми гепатиту В,С,Д;
2) хворі на середньотяжкі форми гепатитів А,Е, В, С, Д;
3) хворі на тяжкі форми вірусних гепатитів А, Е, В, С, Д;
4) хворі з фулмінантним вірусним гепатитом.
Профілактика
Сторінки: 1 2 3
Источник
— Характеристика збудника гепатиту Е
— Симптоми вірусного гепатиту Е в дитини
— Можливі ускладнення вірусного гепатиту Е
— Діагностика вірусного гепатиту Е в дітей
— Лікування гепатиту Е в дитини
— Прогноз та профілактика при гепатиті Е
Вірусний гепатит Е в дитини – це інфекційне захворювання печінки. Інфекція має фекально-оральний механізм передачі, протікає гостро, циклічно і досить небезпечно, особливо для новонароджених дітей та вагітних жінок. Інкубаційний період вірусного гепатиту Е в дітей може тривати до 2 місяців. Клінічна картина захворювання має дуже багато схожого з симптомами вірусного гепатиту А. Диференціальна діагностика проводиться шляхом виявлення специфічних вірусних антигенів методом ПЛР. Паралельно проводиться обстеження стану печінки (УЗД, печінкові біохімічні проби, МРТ печінки). Лікування вірусного гепатиту Е в дитини включає дієтотерапію, симптоматичне та дезінтоксикаційне лікування. Найбільш розповсюджена ця інфекція в тропічних країнах та регіонах, де постачання населення чистою питною водою є не достатнім (країни Середньої Азії).
Характеристика збудника гепатиту Е
Вірус гепатиту Е відноситься до роду Calicivirus, є РНК-, має меншу стійкість до впливу зовнішнього середовища, ніж вірус гепатиту А. Збудник зберігає життєздатність при температурі менше 20 градусів, а при заморожуванні та відтаванні він гине, добре інактивується хлоровмісними та йодовмісними дезінфектантами. Джерелом вірусу гепатиту Е для дитини є інші хворі діти і носії інфекції. Період зараженості досліджений недостатньо, але ймовірно контагиозність є такою ж, як і при гепатиті А.
Вірус гепатиту Е передається між дітьми фекально-оральним механізмом. У рідкісних випадках (при забрудненні посуду, об’єктів побуту вірусом) відбувається контактно-побутовий шлях передачі. Харчове зараження дітей можливе лише при поїданні сирих молюсків.
Перевага водного шляху поширення інфекції підтверджує низьку ймовірність епідемій, які можуть виникати у зв’язку з сезонними опадами, зміною рівня грунтових вод. Найбільш висока природна сприйнятливість до гепатиту У спостерігається в грудних дітей і вагітних жінок після 30 тижня вагітності. Перенесена інфекція, швидше всього, виробляє в дитини стійкий довічний імунітет.
Симптоми вірусного гепатиту Е в дитини
Клінічний перебіг вірусного гепатиту Е в дітей подібний до протікання вірусного гепатиту А. Інкубаційний період коливається в межах від 10 до 60 днів, в середньому становлячи 30-40 днів. Початок захворювання, як правило, поступовий. В переджовтяничний період захворювання діти відчувають слабкість, загальне нездужання, знижений апетит, у третині випадків виникає нудота, блювота. Більшість дітей при цьому скаржаться на біль у правому підребер’ї та верхній частині живота, який іноді буває досить сильним. У деяких випадках біль в животі є першою ознакою інфекції. Температура тіла в дітей зазвичай залишається в межах норми або підвищується до субфебрильних значень. Артралгій, висипань зазвичай не буває. Тривалість переджовтяничного періоду може становити від одного до дев’яти днів, після чого з’являються ознаки функціональних порушень роботи печінки: сеча в дитини стає темною, кал знебарвлюється, спочатку склери, а потім і шкірні покриви набувають жовтого відтінку (в деяких випадках дуже насиченого). Біохімічний аналіз крові в цей період відзначає підвищення рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ. На відміну від вірусного гепатиту А, при даній інфекції при розвитку жовтяничного синдрому регрес симптомів інтоксикації не відзначається. Слабкість, відсутність апетиту і болі в животі зберігаються, може приєднуватися свербіж шкіри (пов’язаний з високою концентрацією жовчних кислот у крові). Відзначається збільшення печінки (край печінки може виступати з-під реберної дуги більш ніж на 3 см).
Через 1-3 тижні клінічні прояви у дітей починають регресувати і настає період одужання, який може тривати 1-2 місяці до повної нормалізації стану організму (за даними лабораторних тестів). Іноді відзначається більш затяжний перебіг інфекції. При важкому перебігу гепатиту Е в дитини характерний розвиток гемолітичного синдрому, що супроводжується гемоглобинурією, геморагією, гострою нирковою недостатністю. Гемоглобинурія виникає у 80 % дітей, хворих на вірусний гепатит Е з важким перебігом. При цьому у всіх випадках розвивається печінкова енцефалопатія.
Геморагічна симптоматика може бути яскраво виражена, характерні масовані внутрішні (шлункові, кишкові) кровотечі. Стан дітей і важкість перебігу гепатиту безпосередньо залежить від концентрації плазмових факторів згортання. Зниження їх кількості, а також зменшення активності плазмових протеаз, сприяє помітному погіршенню стану хворої дитини та збільшенню клінічної симптоматики аж до загрози розвитку печінкової енцефалопатії.
Можливі ускладнення вірусного гепатиту Е
Ускладнення вірусного гепатиту Е представляють собою гостру печінкову недостатність, печінкову енцефалопатію та кому, внутрішні кровотечі. Приблизно у 2-3 % заражених дітей вірусний гепатит Е сприяє розвитку цирозу печінки.
Діагностика вірусного гепатиту Е в дітей
Специфічна діагностика вірусного гепатиту Е грунтується на виявленні специфічних антитіл (імуноглобулінів М і G) за допомогою серологічних методик та виявленні антигенів вірусу за допомогою ПЛР. Всі інші лабораторно-діагностичні заходи спрямовані на з’ясування функціонального стану печінки і виявлення загрози розвитку ускладнень. До них відносяться: коагулограма, печінкові проби, УЗД печінки, МРТ та ін.
Лікування гепатиту Е в дитини
Лікування легкої та середньоважкої форми захворювання на вірусний гепатит Е проходить в інфекційних відділеннях стаціонару. Дітям призначається щадна дієта з пониженим вмістом жирних кислот та підвищеним вмістом клітковини, багато пиття. Симптоматична терапія (спазмолітичні, антигістамінні засоби) призначається лікарем у випадку необхідності. Також можливе проведення оральної дезинтоксикації 5 % розчином глюкози.
При важкому перебігу діти лікуються у відділенні інтенсивної терапії. При цьому проводиться інфузійна дезинтоксикаційна терапія (гемодез, глюкоза, електролітні суміші), інгібітори протеаз, за показаннями — вводять преднізолон. При загрозі розвитку геморагічного синдрому призначається трентал, діціон. При масивних внутрішніх кровотечах — переливають плазму, тромбоцитарну масу.
Прогноз та профілактика при гепатиті Е
Найчастіше вірусний гепатит Е в дітей закінчується одужанням, проте важка форма захворювання загрожує розвитком небезпечних для життя ускладнень: ниркової та печінкової недостатності, печінкової коми. Смертність серед дітей становить 1-5 %, а серед вагітних жінок цей показник сягає 10-20 %. У випадку зараження вірусом гепатиту Е дітей, які хворіють на гепатит В, прогноз помітно погіршується, смерть при такому поєднанні настає в 75-80 % випадків.
Загальна профілактика вірусного гепатиту Е полягає в покращенні умов життя населення та контролі за станом водних джерел. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання дітьми та дорослими санітарно-гігієнічних норм, вживання якісної води з перевірених джерел. Особливу увагу профілактиці вірусного гепатиту Е необхідно приділяти жінкам в період вагітності, які збираються у поїздку в епідеміологічно-неблагополучні регіони (Узбекистан, Таджикистан, Північна Африка, Індія, Китай, Алжир, Пакистан і т.п.).
Источник
