Шляхи передачі гепатиту в с

Шляхи передачі гепатиту в сГепатит — це захворювання печінки запального характеру. Найчастіше захворювання розвивається внаслідок інфікування вірусом гепатиту.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), гепатити B і C — основні типи, які є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 млн осіб у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або C.

Шляхи передачі гепатиту В:

  • у процесі пологів від матері до дитини;
  • незахищені статеві контакти;
  • небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Гепатит В небезпечний також для працівників охорони здоров’я, які можуть отримувати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими вірусом гепатиту В.

Яким чином гепатит В НЕ передається?

Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об’єктів.

Вірус гепатиту С (HCV) в основному передається при контакті з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.

Найпоширеніші шляхи передачі:

  • небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;
  • переливання крові та її компонентів.

Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, вірус гепатиту С може передаватися від матері до дитини.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.

За приблизними оцінками Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) України, понад 5% українців інфіковані гепатитом С, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит С.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% пацієнтів з гепатитом С.

Як можна захистити себе?

Від гепатиту В можна захиститися за допомогою вакцинації, що формує імунітет в середньому на 20–30 років, а іноді — пожиттєво.

ЦГЗ повідомляє, що станом на 1 липня 2018 р. в Україні наявні 1 805 242 доз рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту В.

Виконуючи наступні рекомендації ЦГЗ, можна запобігти передачі вірусу гепатиту В:

  • варто уникати контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
  • необхідно уникати непотрібних ін’єкцій. Краще надавати перевагу пероральним формам лікарських засобів замість ін’єкцій там, де це можливо;
  • слід уникати випадкових статевих контактів. Необхідно завжди використовувати презерватив;
  • ніколи не слід ділитися персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
  • використовувати тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу;
  • вагітним, у яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі інфекції дитині.

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С залежить від забезпечення безпеки медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю.

ВООЗ рекомендує наступні заходи для забезпечення первинної профілактики гепатиту С:

  • дотримання гігієни рук: миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
  • забезпечення безпечного здійснення медичних ін’єкцій;
  • надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
  • регулярне тестування донорської крові на гепатити В і С (а також ВІЛ і сифіліс);
  • безперервне підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом С;
  • використання презервативів.

ВООЗ відносить до заходів вторинної і третинної профілактики для осіб, що інфіковані вірусом гепатиту, наступні:

  • професійне консультування щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
  • забезпечення імунізації вакцинами від гепатиту А і В з метою запобігання супровідного інфікування цими вірусами гепатиту для захисту печінки;
  • проведення кваліфікованого лікування;
  • проведення регулярного моніторингу з метою ранньої діагностики хронічних захворювань печінки.

Віруси гепатитів В, С, D передаються через сперму, кров та інші рідини організму.

За даними ВООЗ, людина ризикує інфікуватися вірусом гепатиту у випадку, якщо:

  • отримує медичне або стоматологічне лікування за допомогою нестерильних інструментів;
  • отримала переливання крові в країні, де не проводиться попереднє тестування матеріалу на гепатит;
  • мати була хворою на гепатит, коли народилася дитина;
  • особа вживає наркотики;
  • особа живе з ВІЛ.

За матеріалами phc.org.ua

Источник

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатит B і C — два основних типи з п’яти різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 млн людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Шляхи передавання гепатиту B:

  • від матері до дитини під час народження;
  • незахищені статеві контакти;
  • небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Гепатит B є небезпечним і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими ВГB.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.

Шляхи передачі гепатиту в с

Яким чином гепатит B НЕ передається?

Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.

Вірус гепатиту C (HCV), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передавання:

  • небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;
  • під час переливання крові та її компонентів.
Читайте также:  Диета при гепатите с рецепты и меню

Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.

Шляхи передачі гепатиту в с

Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, внаслідок побутових контактів, наприклад обіймів, поцілунків і споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою особою.

За оцінками, понад 5% українців інфіковано гепатитом C, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит C.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту C.

Як можна захистити себе?

Ви можете захистити себе від гепатиту B за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.

Станом на 1 липня 2018 р. в Україні наявні 1 805 242 дози рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту B.

Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:

  • уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
  • уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
  • уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
  • ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
  • використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
  • вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю.

Заходи первинної профілактики гепатиту C, рекомендовані ВООЗ:

  • гігієна рук — миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
  • безпечне здійснення медичних ін’єкцій;
  • надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
  • тестування донорської крові на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
  • підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом C;
  • правильне і регулярне використання презервативів.

Вторинна і третинна профілактика

Для людей, інфікованих вірусом гепатиту C, ВООЗ рекомендує такі заходи:

  • консультації щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
  • імунізація вакцинами від гепатиту A і B з метою запобігання ко-інфекції цими вірусами для захисту печінки;
  • лікування;
  • регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.

Шляхи передачі гепатиту в с

Источник

28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитами

Напередодні цього дня разом з Центром громадського здоров’я МОЗ України розказуємо, як передаються гепатити В і С і як захистити себе.

Також нагадуємо, що завтра, 27 липня, відбудеться брифінг «Гепатит С – більше не вирок!», де експерти розкажуть про інноваційне лікування гепатиту С і ефективність закупівель через міжнародні організації, завдяки чому Україна зможе вилікувати всіх зареєстрованих пацієнтів з гепатитом С безоплатно.

Гепатит – це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатит B і C — 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 мільйонів людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Як предається гепатит В

Гепатит В може передаватись:

  • при народженні від матері до дитини;
  • через незахищені статеві контакти;
  • через маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • через використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Гепатит В є небезпечним і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими вірусним гепатитом В.

Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, ви не можете заразитись гепатитом В у басейні чи у інших подібних місцях.

Профілактика гепатитут В

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування гепатитом В — це вакцинація. Згідно з Національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти гепатиту В дитина має отримати упродовж першої доби життя, другу — у 3 місяці, третю — у 6 місяців.

Станом на 1 липня 2018 року в Україні наявні 1 805 242 доз рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту В.

Передачі вірусу гепатиту В можна запобігти, дотримуючись простих правил:

  • Уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей
  • Уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо
  • Уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив
  • Ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування 
  • Використовуйте тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу

Вагітним жінкам, в яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі гепатиту до вашої дитини

Як передається гепатит С

Вірус гепатиту С в основному передається при контакті з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.

Найпоширеніші шляхи передачі гепатиту С:

  • маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
  • використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
  • використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;
  • при переливанні крові та її компонентів.

Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, непатит С може передаватися від матері до дитини. 

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад, обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою людиною

Профілактика та лікування гепатиту С

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С в основному залежить від маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю. 

Читайте также:  Изменения в клиническом анализе крови при гепатите

Убезпечитись від гепатиту С використання виключно стерильного ін’єкційного обладнання і належна гігієна рук перед маніпуляціями, правильне і регулярне використання презервативів.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту С. 

МОЗ України за кошти державного бюджету закуповує інноваційні препарати прямої дії для лікування вірусного гепатиту С. Завдяки унікально низькій ціні на інноваційні ліки, отриманій завдяки ефективним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна зможе вилікувати всіх зареєстрованих пацієнтів з гепатитом С безоплатно. Деталі будуть озвучені на брифінгу «Гепатит С – більше не вирок!», який відбудеться завтра, 27 липня. 

Залиште свою електронну адресу, щоб регулярно отримувати корисні публікації про здоров’я: підписатись на публікації рубрики «Здоров’я А-Я»

Источник

Шляхи передачі гепатиту В прямий контакт зі слиною, спермою або кров’ю людини, який хворіє на цю форму гепатиту. Фекально-оральна передача гепатиту B неможлива. Передача вірусу може відбутися від людини, яка страждає як гострим, так і хронічним гепатитом.

Переважний спосіб зараження новонароджених вірусом гепатиту B виділяється при пологах кров. Крім того, інфікування дитини може статися від його хворої сестри або брата.

Зміст

  • 1. Вірусний гепатит В
  • 2. Шляхи передачі гепатиту B
  • 3. Профілактика зараження
  • 4. Лікування захворювання після інфікування

Вірусний гепатит в

Сьогодні в усьому світі живуть близько 350 000 000 носіїв цього вірусу.

В цілому в світі відзначається нерівномірне поширеність «здорового» носійства даного вірусу в різних країнах, що становить менше 1% в Канаді, Австралії, США, країнах північної і центральної Європи, від 6% до 8% в країнах середземноморського регіону, Японії, країнах південно-західної Африки і від 20 до 50% в країнах Океанії, тропічної Африки і південно-східної Азії.

У країнах СНД носійство вірусу теж є досить нерівномірним. Найбільша кількість носіїв зареєстрована в Молдові, країнах Середньої Азії, а також в східносибірській частині Росії від 10 до 15%, тоді як в країнах Прибалтики становить лише 1,5-2,5%.

В цілому інфекція HBV у дітей виявляється частіше, ніж у дорослих, а у чоловіків частіше, ніж у жінок.

«Здорові» носії вірусу, будучи джерелами інфікування, небезпечні переважно в тому плані, що наявність у них вірусу зазвичай залишається невиявленою, вони ведуть активне життя, не дотримуючись протиепідемічних заходів.

В цьому плані ті хворі на гепатит в, у яких захворювання протікає в маніфестніой формі, набагато менш небезпечні, так як манифестна форма (коли є явні симптоми) найчастіше діагностується вчасно, після чого хворого ізолюють. Це зменшує епідеміологічну небезпеку.

Одночасно з цим особи, що хворіють на хронічну форму гепатиту В, часто є потужними джерелами інфікування, перш за все всередині своїх сімей і дитячих закритих колективів.

Дослідження продемонстрували, що у батьків хворих на хронічну форму гепатиту в дітей маркери цього вірусу виявляються в приблизно 80-90% випадків, зокрема, у батьків в 78,4% випадків, матерів в 90,9% випадків.

Шляхи передачі гепатиту в с

Шляхи передачі гепатиту B

Гепатит вірусної етіології це в 50 разів більше заразний недуга, ніж ВІЛ, однак за допомогою молока матері гепатит B не переноситься.

Як можна заразитися гепатитом? Можливі способи зараження гепатитом B:

  • Через кров. Даним способом зараження відбувається в разі користування одним шприцом, наприклад, при вживанні ін’єкційних наркотиків або при застосуванні нестерильних медичних інструментів із залишками крові це можливо при операції в лікарні або, наприклад, в тату-салоні. Є ймовірність зараження внаслідок переливання крові, хоча цей механізм зараження поширений мало лише приблизно 2% всіх випадків інфікування. Значно збільшується ризик в разі повторного переливання крові або окремих її компонентів.
  • Гепатит B передається статевим шляхом. Ризик інфікування досить великий до 30%, бо даний вірус міститься у спермі і в жіночих виділеннях з геніталій. Оскільки багато людей самі не знають про своє захворювання, необхідно уникати незахищених зв’язків.
  • Від матері дитині. Гепатит B виключає внутрішньоутробне інфікування ембріона (за умови збереження цілісності плаценти), проте безпосередньо під час пологів ризик досить великий. Кожну дитину, яка народилася від жінки, хворої на гепатит, в пологовому будинку негайно вакцинують від цієї хвороби, що знижує ймовірність появи хронічного гепатиту B.
  • Побутовий шлях зараження. Імовірність інфікування цим шляхом мінімальна. Адже даний вірус поширюється за допомогою не тільки крові, але і сечі, слини і навіть поту. При попаданні невеликих кількостей перерахованих рідин на шкіру здорової людини, навіть якщо вона буде пошкоджена, зараження не станеться. Однак при дуже високому вмісті в даних рідинах вірусу інфікування неминуче (але тільки при попаданні на пошкоджену шкіру, в разі ж відсутності на ній пошкоджень зараження виключено). Тобто ступінь ризику інфікування таким шляхом визначається цілісністю шкіри і вмістом в біологічних виділеннях вірусу.

Частина випадків (близько 30%) шлях зараження залишається нез’ясованою. Захворювання може довго не проявляти жодних симптомів, особливо якщо мова йде про хронічний гепатит.

Захворювання передається лише в тому випадку, якщо слина, піт або кров хворої людини проникає в кров здорової і у останнього відсутній імунітет до гепатиту B.

Після інфікування людина отримує статус носія вірусу до виникнення будь-яких ознак недуги. В такому випадку є ймовірність зараження близьких людей.

Які шляхи передачі більш поширені? Якими шляхами можна заразитися гепатитом B з найбільшою ймовірністю? Переважно інфікування при гепатиті відбувається внаслідок випадкового сексуального зв’язку, рідше при пологах дитина заражається від матері. Вірус передається, крім крові, також в слині, можна підхопити інфекцію через поцілунок.

Читайте также:  Гепатит с всегда ли происходит заражение

Категорично не можна використовувати предмети гігієни хворої людини (щітки, рушники, мочалки), тому що вони можуть зберігати його біологічні виділення слину і піт.

Ризик інфікування за допомогою переливання крові в цілому незначний, оскільки зараз кров при таких операціях обов’язково проходить попередню перевірку на предмет наявності різних вірусів.

Зрідка трапляються випадки інфікування гермінативним шляхом коли сперматозоїд, який містить вірус, заражає здорову яйцеклітину. В цьому випадку у дитини при народженні буде вроджений гепатит.

Що можна зробити після контакту з людиною, хворим на гепатит B? Як визначити наявність або відсутність можливості зараження цією хворобою? Як можна дізнатися ступінь ризику зараження?

Дізнатися індивідуальну ступінь ризику інфікування гепатитом B під силу будь-якій людині. Для цього необхідно обстежитися на предмет наявності антигену і антитіл до даного вірусу. У разі негативного результату потрібно в обов’язковому порядку зробити щеплення, інакше в майбутньому контакт з хворою людиною загрожує зараженням.

Якщо аналіз визначив наявність вірусу HBsAg в крові, це означає, що зараження людини вже трапилося і ця людина здатна заражати оточуючих.

Наявність антитіл до даного вірусу є позитивною ознакою, яка означає, що вакцинація не потрібна, оскільки гепатит B в даному випадку не загрожує.

Люди, які перехворіли гепатитом B, мають антитіла до його вірусу, що виключають повторне інфікування. Багато хто хотів би знати, чи можливо уникнути зараження, вступивши в контакт із зараженою людиною.

Від чого взагалі це залежить? Вірна відповідь полягає в тому, що уникнути зараження можна тільки після щеплення. Крім того, контакти з хворими людьми не є небезпечними для тих осіб, які раніше вже перехворіли цією недугою, оскільки їх кров містить антитіла.

Захворіти цією формою гепатиту найбільш ризикують наступні категорії населення:

  • чоловіки гомосексуальної орієнтації,
  • ін’єкційні наркомани,
  • сексуальні партнери хворих,
  • люди, у яких багато сексуальних партнерів,
  • люди, що знаходяться на гемодіалізі або потребують частих переливань крові,
  • члени сімей, в яких є хворі і інфіковані люди,
  • люди з пересадженими органами,
  • медичні працівники,
  • діти, які були народжені від заражених матерів,
  • люди з гемофілією.

Деякі фактори підвищують ймовірність зараження, зокрема:

  • контакти з кров’ю людини, хворого на вірусний гепатит, або елементами його крові,
  • внутрішньовенні ін’єкції препаратів або наркотиків за допомогою багаторазових шприців,
  • акупунктура,
  • застосування нестерильних інструментів для деяких косметичних маніпуляцій (пірсинг, проколювання вух, татуювання).

Профілактика зараження

Людям із груп ризику необхідно здійснювати профілактичні заходи. До них відносяться вакцинація і дотримання гігієни. Особи з сімей, в яких є страждають на хронічний гепатит люди, повинні обстежитися на наявність даного вірусу і на наявність антитіл до вірусу гепатиту B, при необхідності показана вакцинація.

Знання про шляхи передачі даного вірусу дозволять застрахувати себе від важкого недугу. Захиститися на 100% допоможе вакцинація.

Використовувана проти гепатиту В вакцина являє собою розчин, що містить імуногенний білок даного вірусу. Через 3-4 тижні після щеплення в організмі починається вироблення антитіл, які захищають від інфікування. Сама процедура вакцинації включає 3 щеплення, виконувані через певний часовий інтервал. Ці щеплення рідко викликають якісь ускладнення.

Із загальної маси людей, що пройшли вакцинацію від гепатиту B, у всього 5% були помічені алергічні реакції, незначне підвищення температури тіла, біль у місці уколу.

Таким чином, уникнути хвороби нескладно, але для збереження здоров’я необхідно дотримуватися нескладних правил, в які входить уникнення місць збору ймовірних носіїв вірусу, ретельний вибір косметичних салонів, обробка медичних інструментів. Татуювання і пірсинг потрібно виконувати тільки в спеціалізованих закладах, які дотримуються санітарних правил.

Лікування захворювання після інфікування

Терапія гострого гепатиту В має на увазі застосування препаратів, які сприяють виведенню токсичних речовин з печінки і нормалізації її роботи. При гепатиті В хронічній формі необхідний комплексний підхід, що вибудовується в залежності від індивідуальних особливостей перебігу недуги.

Головні чинники, від яких залежить ефективність лікування гепатиту В це правильний підбір препаратів з урахуванням форми хвороби і стадії її розвитку. Найбільш часто призначаються противірусні медикаменти, що протистоять поширенню інфекції. Вибрати ефективну схему лікування здатний лише фахівець.

Медикаменти, які використовуються для терапії гепатиту В, добре вирішують свої завдання, однак іноді викликають побічні ефекти. Зокрема, Ламивудин може вживатися тривалим курсом протягом більше року. Даний препарат легко переноситься пацієнтами. Він майже не призводить до негативних наслідків. Дуже рідко зустрічаються побічні ефекти у вигляді розладів травлення і головного болю.

Інтерферон може викликати такі побічні явища, як біль в суглобах, підвищення температури, загальна слабкість.

Позитивний ефект настає через вже 3-4 години після початку терапії, він може тривати 2 доби. Протягом 1-го місяця лікування організм хворого звикає до препаратів, у пацієнта може бути слабкість. Пізніше змінюється склад крові. Його зміни повинні перебувати під ретельним контролем лікаря.

Значне відхилення результатів аналізів крові від нормальних значень призводить до необхідності скасування інтерферону на певний час, що дозволяє нормалізувати показники. До завдань лікаря відноситься здійснення контролю над ймовірними ускладненнями, при цьому пацієнт повинен регулярно проходити аналізи і огляди.

У деяких випадках інтерферон призводить до різких безпричинним перепадів настрою, випадання волосся і втрати ваги.

Ефективність лікування визначається аналізами крові, які дозволяють визначити наявність спеціальних маркерів гепатиту В. Своєчасне лікування дозволяє вилікувати гепатит В, уникнувши ускладнень і відновивши нормальні функції печінки.

Источник